Как по украинский пишется слово рельси? рейси или рельсах? ?

Канешно (рельсах)

Рейки, їхати по рейках.

ответ: она була останньою.

Народилася не ранньою весною, як всі її сестри та брати. Було тоді вже тепле, ясне, веселе літо. Тим-то вона була найменшою в родині, "мізинчиком", її дуже жаліли й любили, але ж любили не тільки за те, що була вона манісінька, як кошенятко. Була вона добра, лагідна, плоха, звичайненька, слухняна, роботяща. А, граючись з іншими малими Хухами, радо приставала на всяку забавку, до якої її кликали. І ніколи ніхто не бачив, щоб вона колись гнівалась, чи була роздратованою, або ж мала якісь примхи.

Коротко кажучи, це була дуже гарна Хушка, може, ліпша, як всі інші Хухи в тому лісі.

Звали її Моховинка.

Ми, люди, всіх Хух звемо просто Хухами, так само, як і вони кажуть на всіх нас просто Люди. А тим часом Хухи бувають різні. Ті, що живуть у лісі, звуться лісовими; ті, що по проваллях та скелях - печерницями; що понад річками та озерами - очеретянками; ті, що у високій траві та бур'янах - бур'янками. Бувають ще: степовички, байрачні, левадні. Тільки немає болотянок, бо всі Хухи, як котики, не люблять вогкого.

Моховинка була зроду лісовою Хухою. Й не тільки лісовою, а ще й боровинкою, бо народилася вона у густому-густому старому бору, де споконвіку жив увесь її славний рід. Відомо ж бо, що Хухи з роду в рід живуть по одних і тих самих місцях. Переселяються ж тоді, коли щось зруйнує милу їм їхню батьківщину.

А це буває дуже, дуже тяжко, й вони гірко плачуть. Правда, люди здебільшого того плачу не розуміють, думають, що то стогне вітер, чи скриплять дерева в лісі, або пищать миші в полі. Бо ж люди дуже рідко помічають та розуміють чужі сльози...

Однак тому великому бору, в якім жила Моховинка, нічого не загрожувало. Лісник доглядав, щоб ніхто не кинув сірничка, хлопці глибоко всередину ходити боялися, рубали ж ліс тільки невеликими частками, й він швидко виростав знову.

В тім бору, між корінням великої сосни, зробила на осінь Моховинка собі хатку. Заблудити вона не могла ніколи, бо ту сосну легко було впізнати: на прикорні вона ділиться на три товстих стовбури. Моховинка заложила всі дірки сосновими галузками, а щілини й ізокола, й зсередини - м'яким зеленим мохом.

Була вона й сама така пухка, як мох. Мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривала все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіалову квіточку - "братки". Та були ще в неї голенькі зісподу, рожеві лапки.

Объяснение:

Експозиція:   початок першої дії, де читач знайомиться з місцем подій (село над ворсклою, хата терпелихи), перша поява наталки, її розмова з возним. тут ми дізнаємося, що наталка дуже любить петра і чекає його з далеких мандрів. зав’язка:   подальші сцени, з яких довідуємося про намір возного одружитися з наталкою, в цьому йому має виборний макогоненко (ява 3 дії і). розвиток дії:   старшина села вмовляє наталку погодитися на шлюб з паном возним і діє через матір, а другий посередник, микола, влаштовує побачення наталки з петром, який оце повертається із заробітків, куди погнали його лиха доля і наталчин батько, що не погодився віддати дочку за наймита. та й стара терпилиха мріє про багатого зятя. отже, на шляху до щастя закоханих — майнова нерівність. кульмінація:   категорична відмова наталки стати дружиною обозного (ява 9 дії іі). поява петра. розв’язка:   благословення матері наталки і петра на одруження, оскільки возний зазначив: «я отказуюсь од наталки і уступаю петру во вічноє і потомственноє владєніє з тим, щобзробив її благополучною».