Твір-роздум на тему: як добре коли почуваєш, що зробив саме те, що треба було зробити, що можеш тепер відкритоглянути кожному зустрічному у вічі

Твір-роздум на тему: як добре коли почуваєш,що зробив саме те,що треба було зробити,що можеш тепер відкритоглянути кожному зустрічyному у вічі.

а що ж таке добрі справи? мені здається, це хороші вчинки, які люди роблять щодня і не заради слави, а від чистого серця, для того, щоб оточуючим стало краще, комфортніше. потрібно тільки захотіти, і добрі справи можна робити щодня.

великих добрих справ в своєму житті я ще не встигла скоїти. але ті, які я роблю щодня, роблю від душі. поступаюся місцем старшим у автобусі, хворий сусідки, ділюся з подружками смачними цукерками, з товаришем по парті — олівцями, зошитом, якщо він забув їх вдома, у всьому слухаю батьків і вчителів — це маленькі, але добрі справи.

для мене добру справу — це намагатися моїй бабусі. вона в мене найкраща, майже всі канікули я проводжу в селі. влітку на городі, прибираю вдома, поливаю квіти. і, зізнаюся, дуже приємно, коли бабуся посміхається і підхвалює мене. разом з бабусею взимку робимо годівнички для пташок, розкладаємо сіно для зайців. у бабусі живе вдома кішка ася, яку принесли знайомі, підібравши взимку в під’їзді ще маленьким-маленьким кошеням. а моя бабуля — дуже добра, вона залишила кошеня у себе, а тепер з ніжністю піклується про нього.

я й сама дуже люблю тварин. часто приношу що-небудь поїсти бездомним кішкам і радію, коли вони з вдячністю мурличут мені вслід. як шкода, що не можна їм усім, муркоче і скуляни, сумували і ! так і хочеться крикнути людям навколо: «озирніться! не проходьте мимо чужої біди! »

кілька разів на рік наша гімназія проводить акцію «діти — дітям». ця акція полягає в тому, що ми даруємо дітям-сиротам шкільне приладдя, а на новий рік — іграшки та теплі речі. тим самим наша сім’я і багато інших сім’ї віддає частинку своєї душі дітям, яким так не вистачає батьківської любові. на день перемоги ми всім класом вітаємо ветеранів, тих героїв, які врятували наше майбутнє і підтримуємо з ними зв’язок протягом року: дзвонимо, справляємося про здоров’я, завжди готові .

із задоволенням беремо участь у концертах для літніх людей нашого мікрорайону. адже так приємно відчути турботу і підтримку ближнього, повеселитися разом.

добра справа — це ще й усмішка, добре слово, сказане комусь, знайомому і незнайомому. у нашому класі часто проходить гра «таємний друг». кожен отримує листочок з ім’ям однокласника і протягом тижня намагається бути чуйним, уважним, в усьому цій людині, бути справжнім другом, не афішуючи себе. перемагає той, хто більше зробить хороших справ, подарує більше теплих ласкавих слів, кого назвуть «таємним другом». у перший раз мені дістався листочок з прізвищем хлопчика, з яким я майже не спілкувалася. з чого ж почати ставати «таємним другом»? тоді я просто посміхнулася і сказала, які гарні в нього очі. потім уважніше придивилася і з’ясувала, що він любить футбол, плавання та квіти. я подарувала розмальовку з футболістами, а він мені приніс наклейки з квітами. гра давно вже закінчилася, а наша дружба немає. у мене в класі багато вірних друзів, а з усіма однокласниками дуже хороші, добрі стосунки.

стань добрішими сам, посміхнися першим, і тобі дадуть відповідь тим же.

коли в класі хтось довго хворіє і не ходить до школи, ми всі разом пишемо велику послання з веселими малюнками та побажаннями швидкого одужання. так приємно усвідомлювати увагу і підтримку навколо. наш клас дружний і чуйний, кожен готовий прийти на виручку.

добру справу, добре слово не чекає нагороди, але рано чи пізно добро повертається добром. коли робиш добро, на душі стає дуже весело і добре.

мама каже, що потрібно ставитися по відношенню до інших так, як ти б хотіла, щоб ставилися до тебе. я теж думаю, що якщо робити людям щось хороше, то і їм захочеться надходити також. так що потрібно поспішати робити добро, і воно обов’язково до нас повернеться!

«якщо добрий ти — це добре,

а коли навпаки — погано »-

так співається у відомій пісеньці про кота леопольда.

поспішай творити добро і життя навколо стане світліше, добрішими і радісніше!

Вірш «запрошення» — це звернення до прийдешніх поколінь. поет усім тим, хто хоче його «духа визвать» обіцяє показати безліч світів «оригінальних і капризних», безліч шляхів, а також відчинити замкнуті двері. михайлові семенку вдалося перемогти «всі стихії й дощі», тому, звичайно, прогулятися з ним уночі було б цікаво. ліричний герой поезії уявляє себе духом із потойбіччя. він говорить про те, наскільки життя таємниче й загадкове, скільки в ньому доріг, котрі треба подолати, який різноманітний у людини вибір. пізнати сенс буття і небуття — це дійти «до останнього пункту», відчинити «двері замкнуті». не кожний на це зважиться, адже чекають на мандрівника «всі стихії й дощі». прогулятися в пітьму, спробувати осягнути таємниці життя й запрошує читачів поет разом зі своїм ліричним героєм.