Добро і зло в житті климка (за твором г. тютюнника чим меніподобається михайлик твору м. стельмаха" "гуси лебеді летять " климкочим меніподобається михайлик твору м. стельмаха" "гуси лебеді летять "

Михайлик-   простий, сільський хлопчик, син бідняків. він дуже допитливий, йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом, а багато чого довідатися від дорослих. наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда дем'яна та улюбленої бабусі, михайлик сприймає світ, як казку. він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі. любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші. він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому небі. михайлик — романтична натура.  а який радий михайлик приходові літа! це ж найкраща пора в житті дитини. він уявляє літо як щось живе, як істоту: "літо-літечко тихо з полів зайшло в село, постояло біля кожного тину, городу, та й взялося до свого ділечка, щоб усе росло, родило". великий вплив на михайлика мала мати, яку він дуже любив, до мови якої весь час прислухався. мати ріднилася з природою: вона дослухалася до неба, до землі, до схлипування роси. увага до всього доброго, красивого перейшла михайликові від матері. тому він теж, як свята, очікував того дня, коли грім розморожує сік у деревах чи коли не зіллям, а хлібом починає пахнути жито.  михайлик підріс. він дедалі більше прилучається до роботи в господарстві, у всьому є батькам. і скільки в нього гордості! хоч як не хочеться йому поспати рано-вранці, але встає, коли його будить мати пасти коняку обмінну. михайлик знає, що це його обов'язок. я ще подумала, що я не така. треба й мені виправлятись. мене дуже вразив випадок, коли михайлик хотів йти поковзатись на ковзанці. аж тут назустріч батько, наказує везти до млина мішок гречки. хлопчик вертає додому, запрягається в санчата і везе мішок до вітряка. і стільки тут виявилось поваги до батька, слухняності. хоч інколи буває, що михайлик не послухається. але це тільки тоді, коли знає, що це якась дрібничка, що прикрощів батькові чи мамі він цим не завдасть.  михайлик — талановитий хлопець. ще в школі він береться писати п'єси. спочатку михайлик багато їх перечитав, а потім і сам захотів написати.  михайлик — справжній товариш. найкращим другом для нього є люба. між любою та михайликом такі світлі, чисті дитячі відносини. їхня дружба щира. михайлик уміє дорожити цією дружбою. він ніколи не образить люби, не дасть її скривдити, захистить від нападника.  він правдивий хлопчик, глибоко шанує батьків, поважає старших. михайлик вдячний батькам, що вони навчили його всього хорошого. завдяки батькам він не цурається ніякої роботи: вміє рубати дрова, боронувати, за плугом ходити, молотити на жорнах, працювати на городі. 

Самым главным признаком сказки является то, что ее мир и все события основаны исключительно на вымысле. перечисляя признаки сказки, следует начать с возможности оторвать читателя от обыденности и перенести в вымышленный мир, который не имеет сходства с реальным. потому как в сказочном мире стираются грани пространства и времени, и тому есть немало примеров: тридесятое государство, которое находится за тридевять земель, или отсчет времени, который исчисляется в волшебной системе такими понятиями, как много и мало. 

1. в - метафора.  

2.1) сумний роздум про безталанну долю україни  - б «ой три шляхи   широкії» , ґ «думи мої, думи мої»т.шевченко

 

2)замилування весною, вдячність їй за щедрість  л.українка « давня весна»

 

3) прохання поета до музи залишатися з ним на чужині   «думи мої, думи мої» т.шевченко

 

4) захоплення вічною красою життя, молодістю й коханням «васильки»

 

3.

1 калитка – б жадібність

2 копач - ґ мрійливість

3 невідомий – г хитрість

4 мотря – в сором’язливість