Составить стихотворенье на укр. яз чтоб там были слова замела вихола принеслапреехала

Яв 4-том классе но  стихи мой конёк :                                                                               зима на санах  приїхала,                                                                           і почалася віхола.                                                                     вона сліди замела,                                                               й подарунків пренесла                                 коротенький но надеюсь пойдёт. сама за 1 мин.

1.опис мишки: така,як і другі: сіренька,маленька,кінчасті вушка,довгий,гдадкий хвостик 2.мешкання мишки: в самім кутку хати, де нога від ліжка щільно притикає до стіни, мала свою нору. мешкання не розкішне, але безпечне.  3.на подвір ї вже не боялася нікого: там не боялася нікого. ні пишно вбраного когута, що ходив, мов жандар, ні круторогого вола, що лежав біля стайні, мов гора, і румигав, ні господині, що на ціле село тарахкотіла терлицею, а язиком ще голосніше, ніж терлицею,— нікого! бігла на поле.4.зустріч із сестрами: там стрічалася з своїми сестрами, із міста.5.розповідь мишей про місто: їм, просто, пропадай! ніде ні крушннки хліба, ні одної крупинки, нічого. господиня, як крає хліб, то над тарілкою, а крає так тонко, що руку крізь краянку видно. як пряче із стола, то кришки на долоню згортає і дитині до рота несе, щоб з голоду не кажуть, війна. люди людей мордують, не мають часу працювати на хлі»6.розповідь мишки про її життя: «у моїх господарів не те. єсть чим поживитися. коли я й вибігаю в поле, то це не з голоду, а так із привички, щоб подивитися на світ, бо у норі скучно. все з тими дітьми, та й з тими дітьми. такі вам неслухняні, пищать, а на мені шкура терпне, щоб господар не вчув. о, мій господар дуже страшний. його всі бояться. колись, ту двох кабанів забив. такі здорові кабани, а він їх порізав. сало повісив у димарі, коптить. а м'ясо їдять. добре їдять. вночі приходять якісь чужі люди, і він їм продає. за гарні гроші. гроші ховає у ящик під ліжком, недалеко від моєї нори. іноді, як ціле село спить, перед хату заїжджає візок. злазить двоє людей і з хати виносять м'ясо, масло, яйця, крупу і сало. таке чутке сало, що аж в носі »7.городянка: «змилосердіться, господине, дивіть! ніг собі в цих проклятих колодках не чую. у мене хора дитина, як мені без молока вертати? най би хоч перед смертю напилося. совісті нема на тую муку дивитися. я ж — мати. я вам цього, спасителько моя, во віки не забуду. я вам гроші в суботу принесу, так мені боже дай спокійно сконати, що »8.брехня господині: «мої корови тільки молока , що кіт наплакав. от, дою, щоб не запустити. прийдіть, як отеляться. тепер ми самі не маємо що пити. спитайте в наших сусідів. може продадуть; вони на гроші ласі і рідного батька продали б, а в нас нема що продавати, хоч і хотіли б».9.мишка руйнує гроші: вона припала до деревляного ящика і гризла, і гризла, і гризла. зразу ящик, а там і гроші. працювала цілу ніч. в днину відпочивала, а на ніч дальше до роботи. так кілька діб, аж не було що гризти.10.чвари господаря і господині: «це ти тому винна, це ти! »

«всьому я винна, всьому »— плакала жінка.

а господар кричав: «я нераз говорив, що треба нам кота, великого, здорового кота, а ти ложки молока жалувала для його: ти! ти! ти! »

11.мишка тікає з дому: але мишка не чекала, що дальше буде; моргнула на дітей, і вони шнурочком вибігли крізь відчинені двері на поле

Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті григора тютюнника. образ климка втілює  ідеал людини. у маленькій сирітській душі климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя.