Реальність і фантастика у творі "гуси-лебеді летять" м.стельмах?

Багато прикладів використання фантастики, як помічника автора в художній виразності, провідника його думки, знає світова література. наприклад такі твори, як «ніс» гоголя, «портрет доріана грея» оскара уальда, «історія одного міста» салтикова-щедрина. цей напрям в українській літературі започаткував г.ф.квітка-основ’яненко в повісті «конотопська відьма».і насправді  фантастичні, дивні події відбуваються в чудовому містечку конотопі.то конотопський сотник пан забрьоха наче птах літає під небесами, то не хоче тонути в річці явдоха зубиха, хоч на неї навісили двадцять пудів, то хорунжівна олена підступно змінює своє рішення, то кудись поділися вікна та двері в хаті, не пускаючи до вінчання микиту уласовича. ось до чого відьмовське чаклування! але не жахається, не сумує читач, упізнавши про такі страшні події, які були викликані потойбічними силами, бо інтонація і мова письменника залишаються глузливими і насмішкуватими. приходять на розум слова микити уласовича про писаря пістряка: «..нехай, — каже, — чи не проспиться, бо він часто химери гонить…»

  ви були в лісі, коли там панує зима? не кожного року о такій порі ліс буває таким красивим, нині він незвичайний — чарівливий. заходиш у це царство неземної краси й опиняєшся в полоні дивовижних вражень, коли навіть слова сказати не можеш голосно, аби не сполохати якогось дива. он дерева набрали на своє гілля стільки пухнастого снігу, що здається не витримають дрібненькі галузки, і зрине вниз білий водоспад. усі дерева, кущі стоять припорошені сніжинками, ніби готуючись до якогось . хочеться розмовляти пошепки. та снігурі зовсім на це не зважають, їм приємно перелітати з гілки на гілку й струшувати сніг. білочки теж вискакують на прогулянку, щоб розвеселити себе й довколишніх птахів, які відразу злітають, якщо десь осиплеться сніг. і ліс наповнюється поодинокими звуками, такими ніжними й неповторними, ніби сама природа щось шепоче. десь пташка обізветься, десь прошелестить сніг, сиплючись до підніжжя дерев. так приємно стояти й слухати ліс.

Проблема вибору людини у вирішальній ситуації у повісті «захар беркут» у повісті «захар беркут» автор зобразив запеклу боротьбу між тухольською громадою і монгольськими завойовниками. тому дійові особи твору поділяються на дві групи: з одного боку — ті, хто виступає за тухольців на чолі із захаром беркутом, а з другого — монголи на чолі з бурундою і ті, хто перейшли на їхній бік, зокрема тугар вовк. таким чином, у цей вирішальній час кожен персонаж робить свій вибір - служити рідному народові чи його ворогам. залежно від цього персонажі поділяються на позитивних і негативних. наприклад, боярин тугар вовк - негативний персонаж. у тяжкий для його батьківщини час він стає зрадником, іде служити ворогові. тугар вовк вибрав зраду, яка, як він вважав, принесе йому владу і багатство, але тим самим позбувся поваги громадян та любові доньки, яка відмовилася через це від батька і прямо казала, що "не має вітця". захар беркут теж робить тяжкий вибір: між життям сина і безпекою рідного краю. він відмовляється відпустити монголів, які мають його сина у заручниках - бо вороги можуть повернутися з помстою. захар добре розуміє, що може втратити сина, але майбутнє громади йому дорожче. син захара, максим, робить свій вибір. він міг зрадити і жити, міг скористатися коханої і спробувати втекти, паддавши її ризику, але не став. він любить життя, але чесна загибель для нього краща за безчестя.