Образ батьків з твору гуси лебеді летять

Мама: цієї уваги до всього доброго, красивого вділила мати й мені. і я теж, як свято, очікую того дня, коли грім розморожує сік у деревах чи коли не зіллям, а хлібом починає пахнути жито. і як досадно буває, що таку любов дехто вважає пережитком чи сентиментами. я й досі впевнений, що холодність збіднює і світ, і душу навіть дуже розумним людям

Вот тебе пример  жив поживав на світі один могутній чоловік.звали його іван сила.він любив пригоди.сталося таке іде він одного дня до свого кума та й бачить в однієї юної дівчини сумочку відібрали. -о ні! говорить дівчинка. -що сталося зелено око? питає іван. -у мене відібрали сумочку. -а що ж там було? -там було найкраще що в мене є! говорить зелено ока! -там був мій розум! -тебе як звати? -мене звуть марійка весна я з бідної сім'ї мій тато пиячка всі гроші він витрачає на цигарки, алкогольні напої.ми з мамою сьомий день лише на сухарях живемо! -а мене звати іван сила я теж з бідної сім'ї мене покинули мої батьки я дуже довго копався щоб тільки вийти із-за воріт дитячого будинку потім виріс і став дуже могутнім чоловіком! -хочеш ти будеш мені як за доньку? -звісно ж хочу? тоді пішли будемо шукати твою сумочку ішли вони 7 днів і 7 ночей пройшли соснові, кленові, дубові ліси і прийшли до густого-прегустого чагарнику.бачать хатинка стоїть і біля віконці якась дівчина стоїть! -добридень,добридень бачу довго ви шукали мене, але все таки знайшли! по що прийшли що бачили в лісах могутніх! -бачили лише дім твій дівчино красная. -прийшли ми по сумочку не бачила? -бачила ось вона в мене в хатинці лежить! -навіщо вона вам? -це моя сумочка ану віддай! -добре,добре ві, але скажіть с чого ви взяли що це була я? -ми бачили сліди які вели лісами могутніми -ланами широкополими -ось ваша сумочка тримайте! -дякую відповіла весна і побігли вони далі шукати пригод!

юдям постійно необхідно нагадувати про те, наскільки важлива для кожного з нас природа і все навколишнє середовище. щоб зрозуміти це, потрібно просто озирнутися навколо й усвідомити, що людство вже завдало величезної шкоди екології. велика кількість тварин, рослин, інших видів живих істот назавжди зникла з лиця землі, і виною тому людина. здається, представники багатьох країн вже стрепенулися і почали запроваджувати закони по захисту навколишнього середовища, але в той же час прогрес диктує нам необхідність вирубувати ліси, осушувати водойми тощо. на щастя, нагадування про важливість природи назавжди зберігається для нас в літературі, в тому числі й українській. зокрема, нагадування це міститься і в прочитаних мною творах бориса харчука і євгена гуцала.

найбільше з усіх прочитаних мною творів двох цих автором мене вразив твір «планетник» від бориса харчука. у ньому розповідається дивовижна історія того, як природа-мати нагородила хлопчика надприродними здібностями, завдяки яким він зміг налагодити власне спілкування з природою, навчитися отримувати з неї користь. але, на превеликий жаль, використовувати свій природний дар на благо людей планетник так і не зміг. злі і дурні люди розцінили його здатність змінювати погоду, спілкуватися з тваринами тощо як співпраця з силами зла, з самим дияволом. через це планетник був змушений зникнути, він так і не зміг навчитися приносити користь людям. борис харчук зміг показати всім своїм читачам, яким чином природа може обдарувати людину, дати їй все, щоб він був успішним у своїй взаємодії з навколишнім середовищем і міг витягати з неї користь, не при цьому їй шкоди. на жаль, сучасні люди поки що не слухалися завітів українського письменника і шкодять природі-матері.

досить трепетно ​​ставився до природи й євген гуцало. це відомо мені як по його біографії, так і за переліком його творів. одним з прочитаних мною творів став «олень август». так, в ньому не міститься велика кількість описів природи, але є певний натяк на те, що мати-природа людині приносить велику користь. в уяві маленького хлопчика, який мріяв зняти свій власний фільм, велику роль грали описи природи – рослин, тварин. без них головний напевно не зміг би уявити все настільки барвисто, якби не був натхненний на це природою.

завдяки українським письменникам ми можемо постійно переконуватися в тому, що мати-природа в усі часи відігравала важливу роль в житті людини. звичайно, з цієї причини її потрібно берегти. людина – невід’ємна частина природи. втративши її, вона втратить себе і своє життя.