Що ти можеш сказати про характер героя за такою портретною характеристикою: сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка. та ще ж такий чорнобровенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерями.

ответ:

головний герой п'єси — терентій пузир. це доволі обмежена людина. для нього найдорожче в житті — гроші. сільський багатій не замислюється над тим, чи буде щасливою його дочка соня, коли вийде заміж за василя чобота; не думає, як тяжко живеться його робітникам, змушеним давитися хлібом, схожим на камінь, глевким, як глина. дивуєшся, читаючи про те, що пузир готовий переступити через своїх рідних, керуючись єдиною метою — збагаченням. при цьому сам хазяїн ходить у старому залатаному халаті, якого давно пора пустити на ганчірки, і в кожусі, що вже „торохтить і сильно лоєм тхне“. єдине, на що пузир витрачає гроші, — це на те, що може його ще більше збагатити. мене обурює і засмучує, що цей сільський мільйонер — неосвічений, „дрімучий“, бідний духовно. до якого там меценатства його спонукати, коли він навіть не знає, хто такий котляревський, і, тим більше, не хоче давати грошей на спорудження пам'ятника українському митцеві.

объяснение:

привіт, мене звати климко і я хочю розповісти про своє життя . живу я у тяжкий военний час сам. моя глолвна мета, дійти до слов'янська . це мені потрібно для того, щоб набрати солі, бо   за сіль можнавиміняти все .

мої батькі загинули ,жив я з дядком кирилом доки його не вбили .

зараз я живу з вчителькою наталією михайлівною і зі своїм другом зульфатом, я багато чого вмію : прати, прибирати, варити їсти.мені живеться весело,   проте тяжко. на останок хочу порощятися ,дозустічі   климко .