Хронологічна таблиця життя і творчості володимира винниченко. напишите заранее

Володимир кирилович винниченко народився 26 липня 1880 р. в єлисаветграді херсонської губернії, в робітничо - селянській родині. після народної школи навчання в гімназії, але не закінчив.1900 р. в златополі екстерном склав іспити за середню школу .1901 р.- вступив на юридичний факультет київського університету, де створив таємну студентську революційну організацію "студентське товариство". був заарештований, але через кілька місяців його випустили "на поруки" і виключили з університету. вислали з києва.відправив своє перше оповідання "народний діяч " в " літературно -науковий вісник " в галичині, але надрукували його тільки в 1906 р.1902 р.- винниченко заявив про себе, як письменник: опублікував твір "селянин", писав брошури і книги на революційні теми. арештований при перевозі нелегальної літератури. посаджений у військову в'язницю - київську крепость. звільнений першою російською революцією. під час ув'язнення написав низку літературних творів. повість "голота" отримала першу премію "київська старовина". написав оповідання: "на пристані", "раб краси", "голод", "малорос-європеєць", "ланцюг" та ін.знову заарештований, а через вісім місяців звільнений, емігрував. написав багато творів: "дисгармонія",   "щаблі життя", "контрасти".1908-1913р.р.   перебував у різних країнах.1914 р. повернувся в україну, нелегально. у петрограді зробили постановку за п'єсою "брехня"1916 р. в москві , петрограді видавав журнал "промінь" .1917 р. переїхав до україни і став одним з організаторів і керівників центральної ради, потім головою уряду - генерального секретаріату.1918 р.- заарештований гетьманськими офіцерами. звільнений через протест української громадськості.1919 р.- виїхав за кордон.1920 р.- приїхав до україни і знову поїхав, вже остаточно .1924 - 1928 р.р. "рух" - видав "зібрання творів" в.винниченка в 23-х томах.1931 р. винниченко написав відкритого листа до політбюро кп ( б ) у,   в якому звинуватив сталіна та постишева в голодоморі й масових репресіях проти українського народу. з того часу твори в.винниченка були піддани гонінням.1932 р.- "книгоспілка" - "зібрання творів" в 28-и томах.винниченко написав більше ста творів. 1951 р. 8 березня письменник помер, похований на кладовищі - мужен поблизу канн у франції.

Збірка «зів’яле листя» —- велике досягнення в скарбниці української літератури. і. франко писав її більше десяти років, давши їй підзаголовок «лірична драма». збірка вийшла в 1896 році. то були найтяжчі роки в житті поета. він зазнав пекучих ударів з боку шляхти, урядових сил. до того ж і. франко не мав і особистого щастя. обставини розлучили його з коханою — ольгою рожкевич, до якої він серцем линув і прагнув поєднати з нею своє життя. усе це викликало сумні мотиви збірки. видатний поет і вчений максим рильський збірку «зів’яле листя» поставив поряд з кращими інтимними поезіями т. шевченка і о. пушкіна. великого каменяря захоплювала краса народної пісні, її глибокий ліризм, тональне багатство і безмежний оптимізм. ряд поезій у збірці «зів’яле листя» написаний у стилі українських народних пісень. поезії «ой ти, дівчино, з горіха зерня», «ой ти, дубочку кучерявий», «ой жалю, мій жалю», «червона калина, чого в лузі гнешся? » завдяки своїй милозвучності і яскравості образів стали відомими широкому загалу. вони чарують нас своєю щирістю, образністю, мелодійністю. мені дуже подобається поезія «ой ти, дівчино, з горіха зерня…» контрастними порівняннями, що властиві народній пісні, франко зображає красу дівчини, яка чарує душу закоханому, пробуджує палке почуття любові: ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько — колюче терня? чом твої устоньки — тиха молитва, а твоє слово остре, як бритва? чом твої очі сяють тим чаром. що то запалює серце ? ми відчуваємо, як страждає ліричний герой. для нього мила, яку він втратив, водночас радощі і горе. лишилася тільки невгасима любов, яка ранить його серце. тебе , любити мушу, тебе кохаючи, загублю душу! очі коханої — кращі від сонця, вони запалюють серце . поезія «червона калино, чого в лузі гнешся? » пройнята глибоким ліризмом і високою музичністю. читаючи її, ніби чуєш журливу мелодію, співзвучну глибоким переживанням червоної калини. ця поезія — своєрідний діалог між дубом і калиною, діалог сили і ніжності. трагедія калини в тому, що дуб своїм гіллям закрив їй сонце, підточив сили: я в гору не пнуся, я дубам не пара, я дубам не пара; та ти мене, дубе, отінив, як хмара, отінив, як хмара. калина прагне до світла, до сонця, як людина — до життя, щастя, краси, любові. мені здається, що краса природи в зображенні поета не мертва, а персоніфікована. поезія викликає в душі читача бадьорі, світлі почуття. ряд ліричних поезій збірки («безмежнеє поле…», «не минай з погордою», «твої очі, як те море») покладено на музику. особливо чарує нас романс к. данькевича на слова чудового вірша франка «чого являєшся мені у сні? » в ньому хвилююче відтворено велику, ніжну, але неподільну любов юнака. тільки у сні з’являється його образ коханої, тривожить його зранене любов’ю серце. герой щиро кохає свою милу, хоч вона й згордувала ним. довга розлука ятрила серце пекучим болем, але не згасила вірного кохання. свою безнадійну любов герой переливає в сумні пісні: в життю ти мною згордувала. моє ти серце надірвала, із нього визвала одні оті ридання голосні — пісні. завершується ця поезія звертанням до коханої: являйся, зіронько, мені хоч в сні. здається, що ці рядки поет писав кров’ю серця. такі вони ніжні, сердечні. високі почуття любові оспівуються і у поезії «не раз у сні являється мені»: не раз у сні являється мені, о люба, образ твій, такий чудовий, яким яснів в молодощів весні, в найкращі хвилі свіжої любови. чарівна і неповторна інтимна лірика великого сина україни дає читачам силу і наснагу, наче джерельна вода. лірика франка безсмертна. краще м. коцюбинського не скажеш: «у франка є прекрасна річ — лірична драма «зів’яле листя». се такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш і кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові — лірикові, співцеві кохання і настроїв». сподобався твір?   збережи в закладках - » мої думки і почуття, викликані творами збірки . і. франка ‘зів’яле листя». це не складно, зате не втратиш! рекомендую також наступні твори: нет подходящих публикаций читать полностью:  

Еней був парубок моторний і хлопець хоть куди козак, удавсь на всеє зле проворний, завзятійший од всіх бурлак. но греки, як спаливши трою, зробили з неї скирту гною, він, взявши торбу, тягу дав; забравши деяких троянців, осмалених, як гиря, ланців, п ятами з трої накивав. 2 він, швидко поробивши човни, на синє море поспускав, троянців насажавши повні, і куди очі почухрав. но зла юнона, суча дочка, розкудкудакалась, як квочка, – енея не любила – страх; давно уже вона хотіла, його щоб душка полетіла к чортам і щоб і дух не пах.