1. укажіть автора твору «веснівка»: а) в. забіла; б) п. гулак-артемовський; в) м. шашкевич; г) м. костомаров. 2. матер’ю для енея була (і. котляревський «енеїда»): а) сівілла; б) венера; в) юнона; г) амата. 3. хто з митців слова так охарактеризував г. квітку-основ’ яненка: тебе люде поважають, / добрий голос маєш, / співай же їм, мій голубе? а) м. костомаров; б) є. гребінка; в) в. забіла; г) т. шевченко.

1в 2 б 3 в ( два перших 100% правильно

ответ:

объяснение:

взагалі ця строка з вірша тараса григоровича шевченко.

мені однаково, чи буду

я жить в україні, чи ні.

чи хто згадає, чи забуде

мене в снігу на чужині –

однаковісінько мені.

в неволі виріс меж чужими,

і, не оплаканий своїми,

в неволі, плачучи, умру,

і все з собою заберу,

малого сліду не покину

на нашій славній україні,

на нашій – не своїй землі.

і не пом'яне батько з сином,

не скаже синові: “молись,

молися, сину: за вкраїну

його замучили колись”.

мені однаково, чи буде

той син молитися, чи ні…

((та не однаково мені,   ))

як україну злії люде

присплять, лукаві, і в огні

її, окраденую, збудять…

ох, не однаково мені.

Поснідавши, гнат узяв сокиру і подався на двір. займався пишний січневий ранок. золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід, і вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям. сонце, мов здорова червона діжа, випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарками, що спалахнули від сонячного проміння, мов солома від вогню. гнат оглянув хуру дров, що привіз учора з лісу, і заходився рубати їх. стук сокири по сухому дереву далеко котився в рожевому морозному повітрі… помивши посуду після обіду та поприбиравши в хаті, настя сіла на лаві під вікном вишивати сорочку й закинула на шию червону та чорну заполоч. біле шитво вкрило її коліна. настя взялась до роботи та ще раз глянула на хату. в хаті було чисто та гарно, як у квітничку. з білих стін дивились гарні боги, заквітчані сухим зіллям, обвішані рушниками. чепурний комин білів, аж сяяв. долівка була гладенька та жовта, як віск. веселий ранішній промінь грав на полив’яних мисках, що стояли в миснику, ушиковані, як військо.  настя любила свою веселу, теплу хату. в сій маленькій хатині зазнала вона щастя