чому ангельська воля сильніше людської і як полюбити понеділки
вічний помічник і захисник.якось святитель іосаф (бєлгородський) зустрів старця, який жив більше 100 років. на питання – в чому секрет його довголіття, старець зі сльозами промовив: "я не можу померти! я прокляв ангела-хранителя". виявилося, що перш старець був священиком. і в петрів піст поміщик, який запізнився на літургію, наказав відслужити літургію повторно заради нього. священик не має права служити дві літургії в день на одному престолі. тому ангелхранітель сказав: "не роби цього, а то будеш проклятий! ". на що священик відповів ангелу: "будеш ти сам проклятий! ", і відслужив друге літургію для поміщика. іосаф став питати – де ж той храм, в якому ти відслужив другий літургію?
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Ідейно художній аналіз вірша " різдво" богдан-ігор антонич
літературний рід: лірика.
жанр: ліричний вірш.
вид лірики: філософська.
провідний мотив: таїнство різдвяного вечора (переплетення християнських і язичницьких мотивів).
віршовий розмір: хорей.
біблійну легенду про народження христа б.-і. антонич розкрив по-своєму. син божий має людську подобу, то чому б йому не народитися «в лемківськім містечку дуклі»? а замість пастухів прийдуть лемки й принесуть у дарунок «місяць круглий», котрий буде у матері марії, як золотий горіх. і це не треба розуміти, як святотатство, це відчуття близькості своєї до сина божого, єдності з тим, хто взяв на себе гріхи людства й постраждав за нього.
літературознавці про твір. б.-і. антонич не вдавався до «оязичнення християнства» чи — навпаки. він уміло взаємодоповнював дві однаково рідні українцям релігійні системи. як-от у вірші «різдво», де християнське таїнство народження спасителя тонко помережане язичницькими мотивами. саме воно відбувається в українському, лемківському середовищі. і навіть волфи уподібнюються до лемків: «прийшли лемки у крисанях і принесли місяць круглий». образ місяця, що проймає увесь твір, — теж праукраїнський, язичницький символ різдва, народження нового світу. отже, залучаючи творчу фантазію, уяву, автор щільно переплітає християнську й українську традиції, робить інтимним переживання віри