85 прошу скласти анкету головного героя твору русалонька із 7-в софійки за планом: ім’я персонажа. вік, соціальний стан, походження. портрет, особливі прикмети. місце проживання. спосіб життя. родина. коло спілкування (друзі, вороги життєвий девіз. мета життя. захоплення, уподобання. риси характеру. вчинки, поведінка. мовлення героя.

снежинка

жил-был король, и была у него дочь. звали ее снежинка, потому что она была из снега и таяла при лучах солнца. но, не смотря на это, сердце у не было доброе. у короля не было жены и говорил он снежинке: "вот ты вырастешь и кто обо мне будет заботиться? " снежинка видела страдания короля-отца и предложила найти ему жену. король согласился. через некоторое время нашел король себе жену, звали ее розелла. была она злой и завидовала своей падчерице. снежинка дружила со всеми животными, так как людей к ней пускали, ибо король боялся, что люди могут причинить зло его любимой дочери.

с каждым днем снежинка росла и расцветала, а мачеха придумала, как избавиться от нее. узнала розелла тайну снежинки и решила, во что бы то ни стало погубить ее. позвала она к себе снежинку и сказала: "дочь моя, я сильно заболела и мне только отвар, который варит моя сестра, но живет она далеко." согласилась снежинка своей мачехе.

девочка отправилась в путь вечером, нашла, где живет сестра розеллы, взяла у нее отвар и поспешила в обратный путь. но начался рассвет и превратилась она в лужицу. там, где растаяла снежинка вырос прекрасный цветок. розелла сказала королю , что отпустила снежинку посмотреть на белый свет, а она так и не вернулась. огорчился король, ждал днями и ночами свою дочку.

в лесу, где вырос сказочный цветок, гуляла девушка. взяла она цветок домой, стала за ним ухаживать и разговаривать с ним. в один весенний день цветок расцвел и выросла из него девочка. этой девочкой оказалась снежинка. отправилась она вместе со своей спасительницей во дворец у несчастному королю и рассказала все батюшке. король рассердился на розеллу и выгнал ее. а спасительницу своей дочки признал как вторую дочь. и живут они вместе с тех пор счастливо.

жив собі звичайнісінький хлопчик. можливо — занадто енергійний, непосидючий і вигадливий. вигадувати йому доводилося, щоб трохи прикрасити своє нудне життя у провінції. від його вигадок батьки мали чимало клопоту. у них було два методи виховання: мати сварила, батько лупцював. федько чесно розповідав батькові про свої вчинки. він не хитрував, не зменшував своєї провини, не викручувався, хоча знав, що його битимуть. батько наче й поважав синову чесність (давав дрібні гроші), але жодного разу не став на бік сина і не спробував його зрозуміти.

не склалися у федька добрі стосунки із сусідським сином багатія — толею. чесний і сміливий федько викликав у слабкого сором'язливого толі заздрощі. саме через них він бігав босоніж по калюжах після дощу, через них стрибнув на крижину під час льодоходу. перескочити по крижинах, через річку, як це зробив федько, у толика не вийшло. його врятував федько, а сам зірвався у крижану воду. сміливого вчинку федька наче ніхто й не помітив. всі мовчали навіть тоді, коли підступний толя оббріхував федька перед батьком, щоб самому уникнути покарання. федькові стало шкода малого боягуза і він уперше в житті збрехав, підтвердивши слова толі. і федька в черговий раз відлупцював батько. з високою температурою після крижаної води, побитий батьком федько через три дні помер. толі було байдуже, він навіть нечесно присвоїв собі і ножик, і чижика.

дорослі плакали, проводжаючи труну з хлопчиком до цвинтаря. можливо, тільки після трагічної смерті всі нарешті зрозуміли, що федько був не халамидником, а хорошим хлопчиком — чесним і сміливим.

подробнее - на -