Цвiт щастя 1.про що свiдичить допитливiсть хлопчика? якi змiни вiдбулися в хлопця, коли той став дорослим? 2.чому вже дорослий хлопець продовжуэ пошуки квiтки-щастя ? як ви вважаэте, чи знайде вiн квiтку-щастя?

Докія з твору "каторжна":   "усім вона каторжна, усім на світі. усі її ненавидять! а як вона його любила! боже, як і він зрадив. і він такий, як усі. о, прокляті! " "голубчику ти мій, манесенький! поцілуй мене, — ніхто ще мене не цілував, як мама "  докія з твору "земля":   "її висока стать держалася вправді завсіди прямо, мов сосна, по її певній ході й по поставі, трохи штивній, можна її було вмить між іншими відрізнити, однак її гарне колись обличчя постарілося передчасно. між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувалися ніколи, її очі дивилися майже все понурим, зажуреним поглядом, а коло уст зарисувалася глибока лінія болю." "на неї можна було й дванадцять міхів усадити - се їй зовсім не вадило кидати очима блискавки, гордо заломлювати шию і летіти чи вгору, чи вділ шаленим трапом."  " все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких."

протиборство добра й зла триває споконвіку. воно триватиме, мабуть, вічно. це дві протилежні сили, які щільно взаємодіють між собою. кожна прагне переважати над іншою, ширитися та заволодівати більшою кількістю прибічників. не є важливим, як ми називаємо їх: добро та зло, бог та диявол, істина й облуда тощо. важливо знайти собі місце у межах цієї вічної суперечки.

для себе треба вирішити, що розуміти під кожним із цих понять. адже ми не усвідомимо й не відчуємо на собі дію цих двох сил, якщо не побачимо їх наочно. мені у цій нелегкій справі вибору орієнтирів у свій час мудрість нашого народу, яку він зберіг для нас в усній народній творчості. збірочка українських народних казок, які мені колись подарувала мама, справила на мене незабутнє враження. про мудрість та повчальність бабусиних приказок годі й казати.

народні казки ховають у простих формах споконвічні істини. розгледівши їх, ти формуєш у собі стійкі принципи та моральні якості. казка про паляницю навчила мене відрізняти щедрість від жадності. мудра дівчина з однойменної казки показала, як кмітливість та чесність може переважити хитрість. казка про правду і кривду наочно показує руйнівну силу зла. в той час, як протилежна йому сила – добро – сприяє розбудові, життю, радості.

одне прислів’я каже не гнатися за двома зайцями, бо жодного не впіймаєш. тобто вчить нас скромності – гідній доброї людини якості. інше дає настанову відрізняти зерно від полови, тобто бачити фальш, обман.

тож давайте усвідомимо, що є добром, а що злом спершу для самих себе. тоді ми чинитимемо по правді й справедливості. стаючи на сторону добра, ми ємо йому перемогти у цій одвічній боротьбі.