Будь-ласка, треба на завтра ! проза і.франка. (ідеї,

Вона так гарно, сяє так святою, чистою красою, i на лицi ярiє знак любовi, щиростi, спокою. / i. франко / iван франко ще до навчання у львiвському унiверситеті пише вiршi про кохання, бо поет закохався у дочку священика у лолинi, що у карпатах. дiвчинi своєï мрiï присвячував iнтимну лiрику. писав ïй у листi: "ви, напевно, здогадуєтесь, що ви єдина муза, котра надихала й надихає мене на перший, так i на другий томик". деякi вiршi автор знищив, а деякi дав до першоï його поетичноï збiрки " й розкази", що була надрукована 1876 року з присвятою "дiвицi надеждi". "дiвиця надежда" - це була ольга рошкевич, сестра його шкiльного товариша славка, у кого iван франко гостював удома. ольга була дiвчиною оригiнальноï вроди, глибокого розуму, веселоï вдачi, начитана, досконало знала французьку й нiмецьку мови, прекрасно грала на фортепiано. " несмiла, як лiлея бiла, з зiтхання й мрiй " так змальовує поет образ свого першого кохання у вiршi "тричi менi являлася любов". збірка „ і розкази" (1876), яка у 1914 р. була передрукована під назвою „із літ моєї молодости", закінчувалася поезією „коляда". у ній поет вперше звернувся до образу богородиці, котра буде постійно перебувати у його творах, а страждання божої матері перетворюються у символ безмірної туги, добра і краси. після розп'яття христа, свого єдиного сина, богородиця ходить по землі, шукає його, не знаходить і гірко плаче: пречиста діва весь світ сходила, весь світ сходила, сина гляділа.. мабуть тому радянські цензори й не дозволили передрукувати вірш „коляда" у 3-му томі „зібрання творів" і. франка.

Доброго дня андрію васильовичу. -доброго дня надійку. -як я вас давно не бачила, ви вже так змінилися. -ой дякую. а ти чому до мене останнім часом не заходиш? не маєш часу? -та ні, ми просто переїхали у іше місто,-сказала надійка. -я навіть забувалася вас привітати з днем перемоги. -ой дякую, неочікувано. -ось, доречі, я вас хочу пригостити апельсинами. -надіє часи змінюються, а ти все поо мене піклуєся. -а як же ж про вас забути, коли ви мій захисник,-з радістю сказала надійка. -можливо, вам необхідна у хатніх справах. -та ні, я ще сам впораюся. -доречі, усі мої друзі вам привіт, і бажають вам прожити ще багато літ. -дякую і ти їм там передавай привіт. -якщо ви не проти, то ми б хотіли вас андрію васильовичу запрости на вечір-зустріч у суботу. -надіє, я залюбки прийду. -гаразд, тоді ще побачимось! до зустрічі! до зустрічі надіє!

Черевань - заможний пан. живе щасливо: має гроші, родину, хату. нажився за часів богдана хмельницького. проте йому не байдужа доля україни. він   є шраму, доводить, що справжній козак і готовий битись, якщо потрібно. бажає породнитися, хоче видати дочку заміж за петра шраменка.   має дружні стосунки з усіма. на його гроші, до речі, викупляють василя невольника. тому він є позитивним персонажем, зокрема уособлює в собі такі риси: працелюбнісь, щирість, доброзичливість; але є в нього і негарні риси: улесливість, хитрість, бажання наживитися.