Потрiбен мiф грецький коротенький_)

Міф про аргонавтів  міф про аргонавтів постав у догомерівську добу; його згадували в своїх творах античні поети, зокрема аполлоній родоський у поемі «аргонавтика», проте найраніший опис пригод славетних мореплавців читаємо в одній з од піндара. історія аргонавтів така: прагнучи повернути собі батьківський царський трон від дядька пелія, який обіцяв віддати владу, коли небіж золоте руно, ясон на кораблі «арго» в товаристві 50 найславетніших героїв стародавньої греції вирушив до берегів колхіди. разом з ним були: орфей, геракл, амфіарай, бореади, кастор і полідевк, мелеагр, тідей, тесей, главк, лаерт і ін.ясон присвятив свій корабель посейдонові. по дорозі аргонавти відвідали кентавра хірона, потім через самотракію прибули на лемнос, де їх гостинно прийняли жінки, які за рік до того повбивали на острові всіх чоловіків. лише завдяки наполяганням геракла аргонавти рушили далі. після різних пригод вони прибули до колхіди. місцевий владар еет пообіцяв віддати руно ясонові, якщо той запряже до плуга чотирьох міднокопитих биків — подарунок гефеста, — виоре ним поле, присвячене аресові, і засіє зубами дракона. з цих зубів виростали воїни, готові кинутися на ясона. за порадою дочки еета медеї, що закохалася в ясона, він кинув важкий камінь між воїнів, які почали битися один з одним і таким чином знищили себе. еет і після цього не схотів віддати золотого руна. ясон і медея вбили (варіант: приспали) дракона, який охороняв скарб, і, захопивши руно, відпливли до греції. еет послав погоню. щасливо уникнувши небезпек, аргонавти повернулись із золотим руном до еллади. 

Катерина – особистість з яскраво окресленими індивідуальними рисами характеру. Вона не така сильна натура, як Ганна. Для неї в житті головним було лише кохання та честь, віра в кохану людину , заради цього вона терпіла всі свої біди й поневіряння. Втративши сенс свого буття, вона не бачить іншого шляху, навіть син не стримує її від чергового гріха – самогубства .

Ганна зосереджується на любові до дитини. Вона самозрікається в ім’я сина, любов до нього перемагає все інше. Їй властивий “тихий героїзм”. Наймичка натура цільна і, у певному розумінні, ідеальна й індивідуалізована. Вона ”безвинна” жертва суспільних обставин, що спокутує все життя свій гріх.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/porivnyalna-harakteristika-katerini-i-ganni

Объяснение:

Тема: оспівування мужності, героїзму, винахідливості Б. Хмельницького — видатного українського гетьмана, його прагнення здобути волю і щастя народу в боротьбі з ляхами.

Ідея: уславлення Б. Хмельницького — народного ватажка, талановитого полководця, мудрого державного діяча.

Основна думка: народ шанує і поважає своїх захисників і тому прославляє їх у піснях.

Жанр: історична пісня.

Композиція

Експозиція: розповідь про Б. Хмельницького, порівняння його з хмелем.

Зав’язка: застереження гетьману — перед битвою з ляхами не пити Золотої Води.

Кульмінація: перемога над ворогом.

Розв’язка: «Утікали вражі ляхи…».

Художні особливості пісні

Метафори: «хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати».

Епітети: «золота Вода», «хороша врода».

Гіпербола: «Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду,—

Гей, не один лях лежить головою у воду».

Повтори: «Чи не той то хміль?», «Ой, той то Хмельницький», «…вражі ляхи».

Риторичні запитання: «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?».