Твір на тему краса душі головного героя фіедька

Какой  именно герой? "федько  халамидник"?

«чайка на крижині» ліна костенко аналіз тема: відтворення роздумів поетеси про смисл життя людини. ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов’язано, перебуваючи далеко за його межами. основна думка: а) «нащо крилатим ґрунт під ногами»? б) «для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої». жанр: поема. композиція «чайка на крижині» твір складається з п’яти частин: «надбережжя», «крига на одрі», «крила», «ґрунт», «усміх», кожна з яких має свій зміст, закінчену думку, але в той же час пов’зані з перебуванням л. костенко у польщі, зокрема у порту міста щецін, та міркуваннями про смисл життя людини, її призначення на землі, любові до рідного краю. експозиція: опис портового надбережжя щеціна, змін, які відбуваються з приходом весни. зав’язка: розмірковування поетеси над призначенням крил у людини. кульмінація: хвилювання поетеси, які викликав корабель з рідної землі. розв’язка: гостювання героїні у польщі. сюжет «чайка на крижині» лірична героїня, перебуваючи у польщі, зокрема у морському порту щеціна, спостерігає за красою одри, кораблями біля причалів. наступала весна, ломалася крига. на одній з крижин вона побачила чайку. це підштовхнуло її до роздумів про смисл життя людини. людина має крила, але як птах не літає, бо людські крила зроблені не з пуху, а з правди, чесності, довір’я, вірності у коханні, з вічного поривання, з щирості до роботи, з щедрості та турботи, з пісні, з надії, з поезії, з мрії. героїня твору полюбляє польщу за її легенди, мову, звичаї, дружбу, щирість, але для неї рідний край — наймиліший. одного разу вона побачила корабель з прапором рідного краю, який збентежив її душу і серце. і лірична героїня остаточно зрозуміла, що де б ти не був, але батьківська земля, рідний край для кожної людини є наймилішим, дорогим. художні засоби «чайка на крижині». «надбережжя» метафори: «кораблі прихилились», «кораблі… принесли свою втому», «гриф скам’янів», «тризубець висріблює іній», «злітають бурульки з дахів», «прокидається верф», «надбережжя стоїть». епітети: «тихі причали», «затоки… голубі», «молоді кораблі», «суворі, похмурі стіни». повтори: «тиша… тиша…»

Укожної людини є багато різноманітних талантів. але є  один з них, який повторюється у кожної людини, це талант творити. з самого дитинства у нас просипається цей дивовижний талант, ми починаємо творити на листку паперу, що переростає у ціле захоплення.    насамперед- творчість це діяльність, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей. кожний розуміє під цим поняттям зовсім різні речі, наприклад для когось творчість це малювання, створення висот художнього мистецтва; для когось- написання поем, віршів, захоплюючих оповідань; хтось вважає творчістю створення будинків, проектування моделей квартир, саду. на різних прикладах бачимо, що творчість для кожної людини має своє, особливе значення.    наукові джерела описують творчість як щось «нове», створення нового продукту. і далі йдуть пояснення про здібності, вміння, талан і геніальність.   як на мене, творчість є повсякденням кожної людини – від малюка до глибокої старості. творчість закладена в нас від народження, бо ми самі є творінням – батьків, природи чи бога.  творчість нерозривно пов'язана з талантом. починаючи творити людина розвиває, відкриває свій, можливо ще доти не розкритий, талант.   для мене творчість- це щось легке, невимовно красиве, з якого можна створить щось з нічого. мене завжди вражали люди з тим чи іншим умінням творити щось нове, зовсім не відоме ще сьогоденному світу. у загальному висновку можемо побачити, що творчість завжди є  людину  на протязі всього життя.