Символ гусей и лебедей у науковому і художньму стилі

Символ лебединої краси неповторні,швидкоплинні роки дитинства,які роблять цей світ кращим,добрішим,досконалішим,саме таким хотів його бачити великий письм м.стельмах

головний герой роману чіпка.життя у злиднях ,зневажлеве ставлення до чіпки сільських дітей, невідступне прізвисько "виродок" мали згубний вплив на формування його характеру. ще з малку в чіпчиній душі з"явилася ненависть до людей,яка потім зруйнувала його життя. але разом з цим у дитячій душі зароджувалась і щирість, чесність, доброта, розвитку яких сприяли лагідні розповіді і казки люблячої бабусі оришки. тому,багато розмірковуючи наж стосунками міжлюдьми ,чіпка казав : " я бабусю ,добрий - я злого неробитиму.. я буду добрий,бабусю.."і вийшов із чіпки щирий,відвертий,чесний і правцьовитий парубок -борець за правду.але чітко виявляється і слабкість характеру чіпки,бо коли в нього незаконо відібрали землю він втратив віру в справедливість,вирішив що немає в житті щастя.чіпка став пропивати все,що заробив власною працею, завів собі друзів розбишак.та ось незабаром добре в чіпчмній душі змогло взяти гору,перемогти, і він, помирившись із мамою і одружившись з коханою дівчиною починає нове життя.радіючи за сина мати ніби але щастя тривало недовго. не витримавши другої кривди, яку заподіяли йому пани після виборів у земство,чіпка під впливом лихого товариства повертається до розбійного життя, і тепер вже назавжди.взагалі,в образі чіпки панас мирний показав,як важко знайти справжні шляхи для боротьби з гнобителями і кривдниками,як часто ці пошуки призводять до спустошення людського характеру .

Аось ця історія сталася з ним у відні. їхав він своєю машиною, але правил не звик дотримуватися. нерідко жартував, мовляв, в ії вони одні, у америці зовсім інші, і в австрії, мабуть, теж місцеві нюанси мають. отож, порушення помітили поліцейські, які, зупинивши машину, стали вимагати, аби кротон сплатив штраф. грошей він заробити ще не встиг, тож , мовляв, завтра виступатиме на сцені, а післязавтра розрахується. але стражі порядку були невблаганними та принциповими. не церемонячись, пов'язали фірцака та й повезли у в'язницю. і хоча гість-закарпатець переконував, що він – артист, що він – кротон, але такі аргументи на «тамтешніх» поліцейських не вплинули – івана силу таки «» коли зостався сам у чотирьох стінах, за відсутності наглядача виламав грати. та ще й покрутив їх у баранячий ріг. пройшовся гордовито коридором, з'явившись, урешті, в кімнаті чергового по в'язниці. той із подиву ледь зі стільця не впав. вичитавши підлеглого за ненадійно зачинені дверні засуви, відвів затриманого до начальника поліції. і тільки тоді, за перекладача, з'ясувалося, хто такий цей клопітний і ядерний чолов'яга. кротона одразу ж випустили, вибачилися за непорозуміння. а наступного дня сам начальник поліції з дружиною прийшов на виступи фірцака, і так щиросердно, як той, ніхто йому не аплодував. навіть букет красивих квітів подарував учорашньому своєму «підопічному».