Составить аквовирш со словами яр или як. буду )

Яйшла квітку знайшла

Климко отямився, ледь-ледь відкрив очі і побачив, що поруч із ним сидять: Зульфат, дід Гареєв та Наталя Миколаївна. В очах Климка все пливло, і він відчував сильний біль у правій частині грудей. З очей Наталі Миколаївни покотилися гарячі сльози, вона обережно погладила Климка по голові. 3 годом рана на груді хлопця загоїлась, але там залишився шрам. Він завжди буде нагадувати Кимкові про минуле. Ось вже минуло 2 роки. Климко, як нічого не було, сидів біля вікна нової хати і згадував минуле. Він пригадав усе, що з ним відбулося. А найбільше він згадував свого дядька Кирила тітку Марину. Климко піднявся зі стільця, дістав дядькову діжурку, сумно поглянув на неїі поклав у шафу. Потім хлопець вирішив написати листа тітці Марині: "Люба тітонько Марино, це я, Климко. Я сподіваюся, що ви пам ятаєте мене. Зі мною все добре. Живу я гарно, у новому дерев'яному будинку разом із Зульфатом, його дідусем, моєю вчителькою та ї двохрічною донькою. Я дуже хочу дізнатися, як живеться Вам. Сподіваюся, що ми скоро зустрінемось.." В цей час до кімнати зайшов Зульфат і покликав Климка до столу, бо вже був час снідати. Так закінчилася історія про Климка. Сподіваюся, що ви візьмете з неї багато уроків.

Виникнення театру пов’язане

з формуванням принципово нових взаємин між тими двома типами пове-

дінки – грою та ритуалом, які властиві не лише людині, а й цілому живо-

му світові. Коли ритуал передбачає відтворення дій за наявними наочними

взірцями, то в грі витворюються, з одного боку, системи умовностей, неза-

лежні від конкретних взірців, а з другого – пошукові схеми, що дозволяють

відкривати нові можливості для діяння. Проте саме після того, як гра стає

знаряддям експериментального дослідження світу, його випробуванням, з неї

починають розвиватися зародкові форми театрального мистецтва як необхід-

ної противаги для незмінно відтворюваної ритуалістики. Ці ігрові видовищні

елементи формуються в надрах самих обрядів, закладаючи в них внутрішню

суперечливість, як рушії подальшого розвитку та виокремлення театральних

видовищ як самостійних форм творчості.

Гра як розвага, сакральне дійство б осмислення світу, наслідування

людьми один одного, тварин чи навіть природних явищ, схильність до від-

творення в жестах і мові побаченого і відчутого – усе це властиве суспільству

на всіх етапах його розвитку. В Україні також з давніх-давен зберігалися те-

атральні елементи в народних обрядах та іграх, синтетично поєднаних з піс-

нею і танцем.

Однак початок театру можна пов’язувати не з обрядом і не з будь-якою

грою взагалі, а тільки з естетичною функцією обрядового дійства, з драма-

тичною грою, тими елементами обряду, видами ігор, у яких наявне образно-

художнє відтворення діяльності людини, стосунків між людьми1

.