Про какие моральные ценности говорил тарас бульба обращаясь к козакам

Не здаватись ворогові краще вмерти за свою країну ніж зрадити її і бути завжди вільним

Образ крил у віршах ліни костенко «чайка на крижині» й «крила» — алегоричний. - пригадай, що таке алегорія. алегорія — це інакомовлення; наділення тварин, птахів, рослин, предметів рисами характеру людини. із цим визначенням ми ознайомилися в 6 класі, коли з'ясовували, які жанрові особливості має байка. проте таке визначення алегорії вузьке. у ширшому розумінні алегорія — це спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями. у вірші ліни костенко «крила» конкретним художнім образом є крила (один план художнього зображення), а прихованим реальним явищем є такі людські якості, як піднесення, натхнення, упевненість, незалежність (другий план художнього зображення). отже, образ крил в однойменному творі ліни костенко алегоричний.метафора, персоніфікаціякрига буйно ломилась у відкриті двері протоки.метафораі, нарешті, по одрі – темній, широкій – на останній крижині самотня чайка пливеепітетинащо крилатим грунт під ногами? риторичне питанняземлі немає, то буде небо.антоніми, антитеза, протиставленняа крила має. а крила має! повтор; анафора; окличне речення

1.головним героєм є івась.головний герой твору івась переживає радість і захоплення. а коли він по­кинув рідний дім, то охопили його і смуток, і страх, і розпач: «був він івась, а то став уже «ванька»… одно слово, за попихача в усіх». не витримав івась чужої хати. втік він додому, де його відігріли. там його нагодували, ніхто не бив. адже недаремно кажуть у народі: «ліпше своя хата, ніж чужі палати».

2.

головним героєм твору є хлопчик із лянської сім’ї івась. його доля дивним чином переплітається із долею малень сосонки, яку вони разом із батьком повезли до міста на торговище. селяни, спродавши деревце у дім до панів, самі стають свідками негідного лол водження із сосонкою. багатій родині жива істота була лише тимчасовою забавкою, іграшкою, котру покинули менш ніж за добу. бундючні паненята, які не ці-і нують нічийого життя, які просто не навчені поважати людську працю, цікавляться лише подарунками, а не лісовою красунею, на якій вони знаходять улюблені соло- доші. дуже прикро чути плач залишеної на подвір’ї сосонки, що поволі вмирає. івасик є деревцю, підбирає його і відвозить додому. тут сосонка відчуває себе потрібною людям. новорічна красуня дарує родині радість.

та невдовзі сам івасик  потрапляє у таку саму халепу, як і сосонка. забраний; до панського дому, він однаково запишається покинутим і приігиженим. пани одразу ж забувають про добро, яке їм зробили інші. єдиним виходом для івасика стає втеча. цей мужній хлопчина крізь сніжну ніч не побоявся іти додому. але знову горе – він заблукав. на щастя, сосонка – його добрий друг – не забуває; добрих справ і підказує дорогу хлопчикові. не потрібні ніякі гроші, не потрібні достатки, коли ти в неволі або принижений. найкраще щастя – це людяне ставлення і повага, нехай навіть до деревця. сосонка та івась одне одному. хотілося б, щоб усі люди були добрі й завжди виручали ближніх.