Напишіть будь ласка маленький реферат та дуже цікавий про емму адієвську .

Андієвська емма 19 березня 1931 року народилася емма андієвська у м. сталіне 19 березня 1931 року. під час війни разом з родиною емігрувала на захід. спочатку емма андієвська мешкала в німеччині, згодом у франції, а потім в америці. пізніше повернулася знову до німеччини і там живе у місті мюнхені. вона авторка поетичних книг, а також збірок прозових творів (оповідань, романів). наша землячка знана у західному світі і як художниця. емма андієвська належить до найвідоміших поетів української діаспори. незвичайним був її дебют на початку 50-х років, коли з'явилася перша збірка віршів. тогочасні. критики поставили поетесу на рівень раннього тичини й артюра рембо (французький поет), відзначили єдність поетичного стилю з малярськими роботами, якими вона ілюструє свої книги. е. андієвська не стала на шлях продовження тих реалістичних традицій, за якими дійсність відображувалась у формах самої дійсності. відхід від традицій засвідчують інтерпретатори віршів андієвської.   тож спробуйте знайти у віршах, уміщених в цій книзі, оті поєднання несумісного, спробуйте проникнути в коло витвореного нею світу і відчути тепло неспокійного серця нашої землячки. не менш складними для розуміння і сприймання є прозові твори емми андієвської, зокрема «роман про добру людину», в якому реальність поєднується з химерними епі, міфами, . тут переосмислюються біблійні сюжети, картини пекла і страшного суду. водночас це цілісний твір, в якому автор беззастережно стоїть на боці добра. і зло тут впізнається відразу, в які б воно шати не вбиралося. «роман про добру людину» переносить читача в перші повоєнні роки до німеччини, в табори переміщених осіб, а точніше в табір, де чекають рішення репатріаційної комісії, в яку входять представники срср, сотні українців, закинутих виром другої світової війни за межі рідної землі. нещодавно фашисти знущались над ними у концентраційних таборах, тепер ці люди чекають страждань вже від «своїх», енкаведистів, які пролізли в комісії і прагнуть якомога більше табірників відправити на розправу до радянського союзу. в такій напруженій до краю ситуації прозаїк зображує своїх героїв, яким треба зробити вибір: повернутись на батьківщину чи стати емігрантами. вони люблять україну, але повернутись до неї на можуть. і для дітей і для дорослих щира, любов до рідного краю — то єдина мета. життя й утіха. вона стає засобом перевірки вартості людини у критичних ситуаціях. незвичайною є малярська майстерність емми андієвської- в анотації до її виставки, яка розгорнулась навесні 1994 року в києві, в українському домі. наводилась така оцінка її творчості з німецької газети «зюддойче цайтунг; » «емма андієвська не лише відома на заході як художниця з даром оригінального творчого мислення, її малярство комунікативне, довірливо налаштоване до людей. органічний світ емми андієвської привабливий. він також надреальний, в ньомусинтезується досвід європейського малярства: сила експресіоністів, поезія шагала. ті малярство інтуїтивне. яскраві відкриті барви, колоризм — енерготворчий струмінь її творчості». художниця виставлялася в багатьох країнах світу. вперше глядачі (побачили її акварелі в мюнхені в 1956 році, потім в нью-йорку — у 1989 році, емма ілюструвала свої збірки «архітектурні ансамблі» та «знаки». літературна творчість нашої землячки представлена у багатьох збірниках прози й поезії. головні з них: поезія: «поезія» (1951 р.); «народження ідола» (1958 р.); «риба і розмір» (1961 р.); «кути опостінь» (1962 г.); та ін. незвичайний погляд на життя, притому ж правдивий, виростає з самої дійсності — доброї і лихої, і різнобарвної. добро повинно перемагати, і це ми бачимо в її творах. ознайомтесь з ними, і ви в цьому переконаєтесь самі

Остап мандрика — герой оповідання м. коцюбинського «дорогою ціною» — виховувався на героїчних традиціях предків. змалку він заслуховувався розповідями столітнього діда, який «ходив у січ, а потім різав панів в умані» (під час коліївщини). ці чарівні слова розпалювали кров у хлопця, будили і його уяві картини вільного життя. риси характеру остапа «дорогою ціною» а) мужність і бунтарство; б) ненависть до панів; в) щирість і доброта; г) рішучість і винахідливість; д) здатність до ризику; е) терпимість і волелюбність; є) ніжність і чуйність у ставленні до соломії; ж) вірність у коханні; з) працьовитість, любов до землі; и) оптимістичність, життєлюбність.

В. симоненко «гей, нові колумби й магеллани» аналіз аналіз вірша в. симоненка «гей, нові колумби й магеллани»: тема, ідея, основна думка, художні засоби в. симоненко «гей, нові колумби й магеллани» аналіз тема: звернення письменника до молоді, щоб вони вирушали у мандри і відкривали нове, ніким ще невідоме, цікаве, захоплююче. ідея: сенс життя людини — пошуки, мандри, прагнення самоствердитися; заперечення байдужості, пасивності. основна думка: створення руху вперед, романтичного пориву, пошуку відкриттів і самовідкриттів. художні засоби «гей, нові колумби й магеллани»  звертання: «гей, нові колумби й магеллани», «кораблі», «украї», «друзі». риторичні оклики: «напнемо вітрила наших мрій! » «кораблі! шикуйтесь до походу! » «мрійництво! жаго моя! живи! » «відкривай духовні острови! » «нидіє на якорі душа! » «півень землю всю не розгребе! » «шкварити байдужість на вогні! » риторичні запитання: «хто сказав, що все уже відкрито? нащо ж ми народжені тоді? » «як нам помістити у корито наші сподівання молоді? » метафори: «кличуть … у мандри океани», «бухту … облизує прибій», «сподівання помістити», «нидіє… душа», «б’ються груди», «вітер… не остудить». епітети: «молоді сподівання», «рідний народ», «духовні острови», «вітри тужаві». тавтологія: «відкрито вже відкрите». композиція «гей, нові колумби й магеллани»  поезія складається з шести куплетів по чотири рядки. твір починається із звернення до нових колумбів і магелланів з пропозицією продовжити відкривати цікаве, незвідане в житті. протягом поезії автор висловлює думку про прагнення кожної людини жити активно, на благо рідного краю, народу. наприкінці поезії в. симоненко засуджує байдужість і пропонує її «шкварити… на вогні».