Выд поезї василь симоненко "задивилась у твої зіниці"

Тема: звеличення рідної землі, її історії. ідея: звернення до земляків - любити рідну землю і дбати про її майбутнє жанр: патріотична лірика віршований розмір: шестистопний ямб художні засоби: -епітети: червоні блискавиці, мама, горда і вродлива,святе синівське право, -метафори: пливе за роком рік,перли в душі сію,мовчать америки й росії, дні занадто куці та малі,чорти живуть на небі, -порівняння: зіниці, голубі, тривожні, ніби рань. -звертання: україно! недруги лукаві! друзі. нене. -образи-символи: мати, чорти. -гіпербола: битви споконвічний грюк. -риторичне запитання: як же я без друзів обійдуся, без лобів їх, без очей і рук?

Гріховність і покаяння   за твором "слово про похід ігоря" ми бачимо як князь ігор повів проти ворогів свою дружину. але в його самовпенненності і гордості було його падіння і гріховність. князь ігор не порадившись з князями, без їх підтримки вирішив сам здолати половців і отримати собі всю славу. але він дуже гірко зрозумів свою хибну самовпененність та гордість, і пережив своє покаяння лише будучі у полоні.в тому військовому поході він втратив свою вірну дружину, які навіть побачивши сонячне затемнення, і тьму ворогів залишалися відданими своєму князєві і пішли за ним на бій і на смерть. князь ігор на власні очі побачив в тому бою смерть рідного брата, і не зміг йому , через великий бій і велику кількість ворогів-половців. зі всієї його дружини залишився лише князь ігор, якого взяли у полон.  всі ці трагічні обставини, краяли його душу і до повного покаяння і щирого звертання за до бога. і після того один з воїнів-половців пристав на його бік і організував втечу ігоря з полону до рідного краю. повернувшись до рідного дому, він першим ділом пішов до церкви.   цей похід повністю змінив світогляд князя ігоря.

Гріховність і покаяння   за твором "слово про похід ігоря" ми бачимо як князь ігор повів проти ворогів свою дружину. але в його самовпенненності і гордості було його падіння і гріховність. князь ігор не порадившись з князями, без їх підтримки вирішив сам здолати половців і отримати собі всю славу. але він дуже гірко зрозумів свою хибну самовпененність та гордість, і пережив своє покаяння лише будучі у полоні. в тому військовому поході він втратив свою вірну дружину, які навіть побачивши сонячне затемнення, і тьму ворогів залишалися відданими своєму князєві і пішли за ним на бій і на смерть. князь ігор на власні очі побачив в тому бою смерть рідного брата, і не зміг йому , через великий бій і велику кількість ворогів-половців. зі всієї його дружини залишився лише князь ігор, якого взяли у полон.  всі ці трагічні обставини, краяли його душу і до повного покаяння і щирого звертання за до бога. і після того один з воїнів-половців пристав на його бік і організував втечу ігоря з полону до рідного краю. повернувшись до рідного дому, він першим ділом пішов до церкви.   цей похід повністю змінив світогляд князя ігоря.