Мій улюблений літературний герой за темою тореадори з васюкивки

Мій улюблений літературний герой це ява тому що він веселий,має почуття гумору,палко бажає прославитись,кмітливий та схильний до пригод.

Увірші «і ти колись боролась, мов ізраї» леся українка використовує біблійні легенди про те, як народ ізраїльський шукав землі обітованої. новітнім мойсеєм поетеса побачила богдана хмельницького. здавалося б, повинні запанувати мир та злагода між брата-ми-сусі. але «дух зрадив», і знову український народ опинився ще в більшій неволі на своїй власній землі. провідники нації теж не змогли знайти спільної мови між собою, спільної мети — «з отарою блукали й пастухи». з болем лірична героїня запитує: «чи довго ще, о, господи, чи довго ми будемо блукати і шукати рідного краю на своїй землі? » можливо, треба розсіяти народ по світу, щоб журба за рідним краєм примусила його боротися й добуватися батьківщини, тоді вона буде ріднішою? твір ліро-епічний, сповнений риторичних запитань, які глибоку занепокоєність поетеси принизливим становищем свого краю й байдужістю народу. 

«гуси-лебеді летять» головні герої «гуси-лебеді летять» стельмах головні герої «гуси-лебеді летять» головні герої діляться на позитивних та негативних. михайлик, його мати та батько, дід і баба, попова наймичка мар’яна, дівчина люба, кобзар левко, майстер на всі руки дід дем’ян, ну і, звичайно, дядько себастіян — це полюс добра. а полюс зла — улізливий кар’єрист юхрим бабенко, «скупий рицар» дядько володимир, дядько сергій з його «темною душею»… «гуси-лебеді летять» коротка характеристика головних героїв. михайлик — простий сільський талановитий хлопчик, син бідняків. він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. батько михайлика — лицар-хлібороб.  в образі панаса дем’яновича втілена ота вікова селянська мудрість і доброта, що так характерна для простих, чемних трудівників-хліборобів. все життя своє батько працює на землі, на тій загорьованій десятинці, що і годує, і зодягає, і на світі держить його і сім’ю. таким чином, першовідкривачами краси життя виступають потомственні хлібороби. мати михайлика —  це образ духовно багатої, красивої, трудящої жінки-селянки.  ганна іванівна — берегиня родинного добробуту і злагоди. дід дем’ян — представник старшого покоління стельмахів. бабуся — проста селянська трудівниця люба — подружка михайлика, вона добра, щира, чуйна. дядько себастіян — перший учитель і наставник майбутнього письменника, був голова комбіду. він другий батько для михайлика. дядько микола — великий життєлюб.  це — втілення народного оптимізму. дотепний жартівник жив хоч і бідно, зате весело.