Написать "чому мені сподобався твір горохове чудо "(борис харчук

Мені дуже подобається твір бориса харчука "горохове чудо". цей твір дуже цікавий і веселий, а таким його роблять кумедні історії з дитинства письменника. це так приємно читати чиїсь спогади та описи дитячих років. особливо мені подобається історія про грифельну дошку та малого хлопчика бориса якому не терпиться щось на ній написати, і   починає кричати який він великий. просячи батьків намалювати йому щастя він бачить на дошці щастя для мами - корову, та щастя для батька - коня. коли одного разу вік склавши всі стільці до купи бкчить що малюнків нема, починає плакати, на що мати відповідає : " корова пішла пастися, а кінь на роботі".     за цієї дошки борис харчук навчаэться письма та лічби. через багато років він згадує цікаві моменти свого дитинства з участю грифельної дошки.

На уроці української літератури ми вивчали оповідання о.стороженка "скарб ".прочитавши це оповідання я зрозуміла в чому бачать щастя деякі люди тому ,що щастя у моєму розумінні це не гроші .я б не позаздрила щастю павлуся , так як багатство життя кращим не стане , а навпаки - гіршим .люди , які жили біля нього ,звісно, що заздрили йому , але його щастя собі не хотіли .в павлуся з'явилася гарна дівчина,скарб,народилися діти,був багатим на свої потреби.потреби.але він був надто лінивим і це до не дуже хороших наслідків. хоч і поталанило в усьому хлоцеві,але я би  не хотіла  цього щастя.тому і не заздрю йому

Поет із «Давньої казки» Лесі Українки постає перед нами людиною мужньою, непохитною. Він дещо іронічний, безперечно, мудрий. Поет почуває себе багатієм і володарем всього світу – йому належать діброви, поля, синє небо. Для Бертольдо це видається як маріння божевільного. Пихатому лицареві не зрозуміти, що для поета головне багатство – духовне. Справді творча людина не може бути залежною від кого чи чого б там не було.

Объяснение:

В умовах залежності митець перетворюється на ремісника. Найголовніше в творчості залишатися особистістю, пропускаючи через призму душі всіпереживання любовні чи громадянсько-суспільні, щоб відбитим світлом відобразились думки. Як не можна впіймати сонячного зайчика чи вітерець, прив’язати пісню, затулити сонця, так не підвладні чужій волі душа митця, його думки, мрії, ідеї. Та повинен бути неабиякий запас мужності в поета, щоб співати свої пісні вголос, щоб не боятись погроз і переслідувань.

Лише вільнолюбство і свобода роблять вдумливу людину поетом, змушують його до відкритого вияву почуттів і думок. Поет – це також і патріот, який знаходить потрібні слова для підтримки й наснаги співвітчизників. Як в «Давній казці» співці підняли бойовий дух Бертольдового війська, сприяли його перемозі, так і досі слова поетів мають неабиякий вплив на душі людей. Митець – це не лише поет чи художник, ним можна назвати людину будь-якої професії, що формує світогляд народу, виражає головні ідеї розвитку