Цитатна характеристика дідуся ккапуша з твору бориса харчука"планетник"

  «ми будемо… шукати з тобою корінь… корінь весни і літа, корінь осені й зими… а шукатимемо його до схід сонця і при зорях…»   «земля — найпривітніша людська домівка. кращу чи й знайти? »   «шукай пізнання у трьох коренях — у землі, з якої піднявся, у небі, до якого прагнеш, і у самому собі, у своїй душі».

Було у сім*ї голосистих горобців 2 сини. один- старший завжди слухався батьків, гарно вчився в лісовій школі і кожному, хто потребував . молодший був неслухняним але допитливим, тому батьки старалися уберегти його від різних небезпек. одного разу батьки не на довго полетіли на роботу по справам. горобець вийшов із рідного гніздечка і це запримітила хитра лисиця. вона заманила маленького шибеника до себе, сказала, що в неї є чарівна річ. горобець спочатку не повірив, але руда зацікавила його тим, що ця незвичайна і чудесна річ може виконати будь-яке бажання лише в її нірці. горобчик повівся і залетів на приманку. лисичка зловила горобця і проковтнула. ось так допитливісь може нашкодити.

Уродини  вітрів був один дуже допитливмй синочок.  він прокидався рано -раненнько,швиденько біг до тітоньки хмари , відкривав кран , а з нього вибігав її син, теплий дощик. вітерець швиденько вмивався, витирався своєю рукою- віялом ї вирушав у свої мандри.   одного разу. крізь відчинене віконце. залетів він до маленького дениска, що вже довго лежав у ліжку. хлопчик не міг ходити . він сумним поглядом спостерігав за тим , що робиться за вікном. вітерець оглянув незнайоме приміщення, подивився у шухляди, перекинув на тумбочці стакан,чмокнув дениска у щічкую . хлопчик рукою торкнувся того місця і -усміхнувся." чому він зраді подумав вітерець,-невже через мене? ". а треба сказати  , що наш чомучка був не тільки допитливий, а ще й дуже добрий і спостережливий.він обережно відкрив покривало і лагідно почав гладити хлопчика по ногах. і чим довше він це робив, тим теплішими вони ставали . хворий почав ними рухати,    надходив вечір. вітерець почав збиратися додому, адже  був слухняним хлопчиком. " неодмінно завтра прилечу сюди,"- подумав він.   всю ніч йому снився дениско. вранці вітерець  полетів до хлопчика .яким же    було його здивування , коли він побачив, що малий сидить на ліжку. він підлетів до нього, знову чмокув у щічку . хлопчик засміявся -і встав. він простягнув ручку вперед, ніби хотів щось взяти. вітерець простягнув йому свою.  вони відкрили двері і вийшли у двір.    так допитливість , доброта і спостережливість роблять добрі справи.