Чому треба знати історію свого народу

Як відомо, історія не любить слова "якби". історики говорять так: "це було, воно стало причиною того, ". але порушимо це правило й спробуємо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було запорозької січі. очевидно, тоді б зовсім не стало україни, не стало б українського народу, як не стало на землі багатьох племен і народів, їх розтерзали вороги, розтоптала жорстока дійсність. наш народ існує, тому що його оборонили й відстояли мужні лицарі запорожжя. наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі і бути українцями. і як буває прикро, що ми чуємо про воєнне мистецтво римських легіонерів і не маємо уявлення про ратну майстерність запорожців. знаємо про подвиги ганні і не знаємо про подвиги самійла кішки, петра сагайдачного чи івана сірка. захоплюємося подвигом спартанців біля фермопілів і не знаємо про подвиг козаків під історією треба не просто цікавитись, її треба досконало знати. бо історія — не просто минуле народу, це його жива душа. ось чому той, хто не знає історії, ніколи не зрозуміє свого народу.

Ті цитати, які писала я: «чув я, що жолудь нечисті гроші має, від самого, не при хаті згадуючи, сатани. тільки ж де вони з ним познайомилися і як? от що цікаво! »; «не журіться. я зумію заховать, аби що»; «буде здоров’я, будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіти більше, ніж бог дає»; «пішов би до нього у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей»; «е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя! »; «давайте моє мені… з мене печінка мало не витрусилась, поки це діло скінчилось, та щоб я не мав у руках свого заробітку, а заглядав вам у вічі, як цуцик? »

Календарно-обрядові пісні- виникли в первісному суспільстві, їх виконували під час обрядів. у різні пори року виконували певні обряди й відповідні їм пісні. розрізняють пісні літнього циклу(русальні, купальські, жниварські), зимового циклу ( коляди, щедрівки) і весняного ( веснянки). суспільно- побутові пісні - у ціх піснях відтворено життя наших пращурів. ці пісні поділяють на козацькі, кріпацькі, чумацькі, бурлацькі, рекрутськи, наймитські й заробітчанські. історичні пісні- відтворюють справжні історичні події, зображують конкретних історичних осіб, найголовнішу рису народних героїв- готовність іти на самопожертву заради рідної землі.