Чому «повість минулих літ» вважається і історичним документом, і художнім твором

Історичним документом тому що в даній повісті зображено багато деталей відомого походу князя ігоря , а також деталі звичайного життя та побуту київської русі , що є історикам краще вивчати та розуміти ті часи , та несе в собі велику цінність , як літопис. художнім твором тому що "повість минулих літ" можна також зообразити як одне з найперших українських оповідань. цей твір читають не тільки з метою пізнати історію , а й просто прочитати про героїзм князя , що несе в собі вже художній , а не історичний сенс.

композиціяроману нагадує побудову історично-пригодницьких творів вальтера скотта: історична епоха й історичні постаті — це тільки тло, на якому розвивається романний сюжет, заснований на любовному трикутнику й вимишлених головних героях твору. разом з тим автору пощастило дати ряд художньо правдивих історичних епізодів, створити чимало реалістичних масових сцен, відобразити класові настрої деяких представників верхівки й окремих низових соціальних груп. «чернь» і «чорну масу» показано лише як стихійну силу, здатну тільки до руйнування.

сюжет «чорної ради» взято з доби руїни. соціальні антагонізми, що виявились на україні відразу по смерті богдана хмельницького і перетворили всю тогобічну «иже от корсуна й. белой церкви малороссийскую украйну» на область, «пустыне оставленную», служать тлом для історії двох закоханих героїв петра шраменка та лесі череванівни.

Особливості побудови: відсутність епічного, перевага ліричного, пройнятого актуальними громадянськими мотивами. в епіграфі до послання (слова з біблії «коли хто говорить: люблю бога, а брата свого ненавидить, – лже оце») автор натякає на панів-експлуататорів, які, знущаючись з народу, говорять, що його люблять. ідейно-художній зміст у своєму посланні шевченко розвинув ідеї, закладені у творах, написаних у попередні роки, указав на історичне коріння суспільних явищ. він зіставляє минуле, сучасне, майбутнє. ліричний герой важко переживає трагізм навколишнього життя, критикує панів, указує їм на інший шлях (лякає жахами революції і закликає припинити знущання з народу). «в своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», пише шевченко, вважаючи, що український народ має всі підстави для формування своєї самостійної держави й культури. у творі має місце діалог між паном і ліричним героєм про самобутність культури українського народу та її роль у визволенні з-під ярма самодержавства. правду треба шукати на власній землі, спираючись на свій народ, справжню волю можна здобути тільки шляхом єднання. шевченко ставить п’ять коротких запитань, натякаючи на те, що історію треба переглянути; «що ми? », «чиї сини? , «яких батьків? », « ким закуті? », «за що закуті? » ідея і значення твору вплив на формування національної самосвідомості українського народу, осуд байдужості до майбутнього свого народу, утвердження демократичного розуміння історії україни та її культурного процесу.