Серед поданих слів знайти зайве: берегти, оберіг, обережний, прибережний, збереження

Тут скорiше буде зайвим прибережний

Входить до циклу «невільничих поезій». жанр: медетація, в якій автор осмислює недолю свого «занапащеного, нещасного краю» , під’яремне життя в якому викликає і сором, і жаль, і сльзи. ідея: о сліз таких вже вилито чимало,- країна ціла може в них втопитись; доволі їм вже литись,- що слози та, де навіть крові мало … — це заклик до дії за визволення рідного краю. сльози – ключове слово у поетичному тексті, однак значення щоразу увиразнюється контекстом: лірична героїня ладна «ридати» над лихом україни, що перевершує усі бачені насильства, однак «соромиться» сліз , що ллються від безсилля. яскравий взірець громадської лірик, цей вірш демонструє «твердий і мужній тон»(м.зеров), співчуття патріотки до страждань нації реалізується у проповіді високого вчинку в ім’я майбутньої свободи.

Тема твору: зображення осінніх перетворень у природі.

Ідея твору:  оспівування краси осінніх перетворень.

Основна думка: кожна пора по-своєму чарівна.  

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш

Тематика: пейзажна лірика.

 

Художні засоби.

Епітети: «палітрою пишною», «красою розкішною», «роси сріблисті», «шати барвисті», «ніжно сміється», «цілунками переливними», «срібно-блакитне повітря», «ніжні пісні тиходзвонні».  

Метафора: «грає цілунками», «розсипа вона роси сріблисті».

Персоніфікація:  «осінь … кружляє, тумани розливає, ліс одягає, обливає, сміється».

Оклики: «Ніжні осінні пісні тиходзвонні!»

Перелічення:  «Фарби рожеві, злотисті, червоні».

Порівняння: осінь-маляр із палітрою пишною.

Алітерація: «Там розсипа вона роси сріблисті», «Ніжні осінні пісні тиходзвонні».  

Неологізми: тиходзвонні.