Скласти план до 1 розділу твору митькозаври із юрківки

Розділ vi, який проливає світло на наших пращурів і ще на дещо. ну й митько! 1. розмова хлопців з бібліотекаркою. 2. цікаві факти при гігантських химер із бібліотечних книжок. 3. висновок про лісове озеро. 4. друзі на крок від великого відкриття. 5. вдень – бібліотека, ввечері – озеро. 6. розгадка назви села. 7. хлопці вигадують назву чудовиську із лісового озера. розділ vii. операція «курка» провалюється разом із дідом трохимом 1. роздуми щодо пастки для химери лісового озера. 2. один із друзів у якості приманки для митькозавра. 3. вихід знайдено – химеру будуть ловити на курку.

Прихід весни

Над лісом, полями, і горами свої розкішні крила весна. Перелітаючи з місця на місце, спускалася на землю щедро дарувала скрізь сонячне світло.

Жайворонки підіймалися високо-високо під білі хмари. В січні яскравих променів, вони співали свою пісню весні. Ліси хитали своїми широкими кронами вкривали гостю яскраво-зеленими ковдрами. Квіти підносили весні, краплі перистої роси зібраної протягом ночі, щоб вона вмила своє ніжне личко.

Під великим деревом прокинувся маленький підсніжник . Він свої ніжні пелюстки до теплого проміння. Як довго я спав – вигукнув підсніжник дивуючись із голосного щебетання птахів. Скрізь відчувався не повторний аромат лісу який прокидався від довгого зимового сну. Сонячні зайчики вже сміливіше заглядали в темні діброви. Скоро розтане і сніг, з під якого пробився нетерплячий підсніжник. Розцвіте на узліссі черемха заспівають голосисто солов’ї, хтозна куди побіжать пагорбами комашки а також весело загуде перший джміль.

Объяснение:

Вроде бы так, я точно не знаю я исправила там пару слов и поставила запитые которых как по мне не хватало

Вітька – головний герой твору, що у свої неповні чотирнадцять років закохався у свою односельчанку Галю. «Вітька – високий, худий, з рідким білявим чубчиком – не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий». В образі цього хлопця вбачаємо такі риси, як рішучість, наполегливість та доброта. Вітька цілеспрямовано йде до своєї мети, віддано бореться за своє щастя. Окрім цього він є чудовим та вірним другом.

Федько Котигорошко – дванадцятирічний друг Вітьки. Це "маленький товстий і флегматичний" хлопець, що мав прізвисько Жучок через свою смагляволицість. Хлопець був чудовий та навіть романтичний, адже саме він запропонував Вітькові освідчитись Галі серенадою. Він ще ніколи не закохувався, але був начитаною людиною, тому чимало читав про кохання: "Федько вибирав книги на свій смак і ковтав їх десятками.  Міг терпляче лежати на одному боці цілий день і ще терплячіше читати семисотсторінковий роман". Окрім цього він був гарним другом, всіляко підтримував Вітьку у різних ситуаціях і прагнув завжди бути поряд: "Тільки носа не вішай. Он дід Свирид каже, що двічі не вмирати, а раз – не минувати"