Очем рассказывается в произведении блакитна жилина

За real racing + :

історія літературного херсона безпосередньо пов'язана з основними соціокультурними іпостасями міста, яке засновувалося як фортеця й вихід до нових морських шляхів, сприймалося як невідома, загадкова й майже екзотична провінція, слугувало місцем заслання й покарання, утверджувалося як губернський центр, набувало якостей національного осередку на українському півдні, розвивалося як навчальна й освітня інфраструктура, ставало омріяною духовною і художньою оазою, формувалося як джерело творчості і творчого розвитку.

проблема „письменники й херсон” досить давно цікавить дослідників, що мешкають на терені таврійського краю. численні публікації й матеріали з цього ракурсу розпорошені в періодиці (передусім херсонській), бібліографічних покажчиках, енциклопедичних виданнях тощо. усе нагальніше відчутна потреба у тому, щоб окреслити – хоча б у загальних рисах – систематизований хронопис літературного херсона, який міг би стати основою для подальших студій і поглиблення цієї проблеми.

огляд й аналіз зібраних (і ще далеко не повних) матеріалів дає підстави стверджувати, що херсон посів місце важливої, складної та суперечливої „ніші” в житті й творчому розвитку, художніх досягненнях значної кількості письменників, що вони репрезентують різні національні культури. херсон і херсонщина були місцем не тільки полікультурним, але й поліписьменницьким, хоча це (поліписьменницьке єство міста) складалося поступово і досить драматично.

з херсоном перепліталися долі багатьох діячів літератури – письменників скромного й непересічного хисту, тих, хто увійшли до історії художнього слова, відігравали важливу чи визначну роль у літературному процесі, й тих, хто рідко згадується або й узагалі забуті літературознавцями. з історією херсона перепліталися життєві й творчі шляхи письменників різного художнього масштабу й значення, проте усі вони рівні в тому, що своїми долями „виписували” літературну культуру міста, своїми творами акцентували й змальовували його образний колорит.

у цьому дослідженні відзначені й репрезентовані постаті, які, по-перше, народилися у херсоні, а по-друге, своїм перебуванням увиразнили й збагатили літературну історію міста. отже, провідними є аспекти „херсон як батьківщина письменників”, „родзинки” літературно-художньої минувшини міста” й „херсон у життєтворчості представників різних національних літератур”.

< …>

у процесі роботи над проблемою „письменники й херсон” неодноразово поставало питання: хто був першим письменником, який народився у херсоні? від кого бере свій початок самобутній літературний херсон? хто поклав традицію письменницького херсона? на це питання нині навряд чи є однозначна відповідь, бо не так багато інформації кінця  xviii  – початку  xix  століття ще відомо або до нас дійшло.

проте з упевненістю можна говорити, що одним з перших письменників, який народився у херсоні, став поет і публіцист  олександр  . за старим стилем він побачив світ 23 жовтня, за новим – 4 листопада 1813 року, через тридцять п’ять років після заснування міста.

Татьяна ларина - девушка из провинциальной дворянской семьи. имение лариных расположено по соседству с деревней евгения онегина. татьяна - бедная, простая девушка. ее семья намного беднее, чем семья онегина: "влюбленной, бедной и " татьяна живет с матерью и младшей сестрой ольгой в своем имении. отец татьяны умер: " заняться старшею " (татьяна - старшая сестра) " ее был добрый малый, / в прошедшем веке запоздалый " (отец) татьяна - печальная, молчаливая и боязливая девушка. она избегает общества людей: ", печальна, молчалива, / как лань лесная, боязлива, / она в семье своей родной / казалась девочкой чужой. / она ласкаться не умела / к отцу, ни к матери " " да та, которая грустна / и "  " мило поступил / с печальной таней наш " татьяна ларина задумчива и замкнута. она любит бывать в одиночестве: " целый день одна /  сидела молча у " " задумчивость, ее подруга / от самых колыбельных " татьяна любит природу. ей нравится гулять одной по лесу: " и все грустит она / да бродит по лесам "  ", как с давними друзьями, / с своими рощами, лугами / еще беседовать "  в детстве маленькая татьяна не играла в куклы и не веселилась с другими детьми: " куклы даже в эти годы / татьяна в руки не "  " были детские проказы / ей " " рассказы / зимою в темноте ночей / пленяли больше сердце "  " в горелки не играла, / ей скучен был и звонкий смех, / и шум их ветреных "