Напишите жанр, тему, сюжет "наталка полтавка" и.котляревський конфликт пьесы , образ наталки !

жанр опера( за визначенням автора)

тема: зображення побутових суперечностей українського села, соціальної нерівності, показ життя селян, бурлаків, чинновників, відтворення звичаїв.

основний конфлікт зумовлений становою нерівністю в суспільстві.

основний мотив: розлука дівчини з коханим-бідняком  та можливе одруження з осоружним багачем.

Автор «слова…» осуждает эгоизм князей, раздоры и местническую политику. на примере похода на половцев новгород-северского князя игоря показано, к чему приводит их нежелание отстаивать интересы. игорь идет в поход на половцев один, никого не слушая, а потому и терпит поражение. он самостоятельно отправляется в поход из-за славы, князь, безусловно, любит свою родину, но желание личной славы правит им, несмотря на то, что с самого начала его о поражении многочисленные «знамения»: солнце ему тьмою путь заступало; ночь стонами грозы птиц пробудила, свист звериный встал, взбился див — кличет на вершине дерева, велит прислушаться… но все же автор симпатизирует игорю, ведь он действительно отважный, храбрый, настоящий воин, который готов умереть за землю : скрепил ум силою своею и поострил сердце свое мужеством; исполнившись ратного духа, навея свои храбрые полки на землю половецкую за землю но эгоизм и безрассудство князя, к междоусобной борьбе, поскольку князь заботится о своей чести больше, чем о чести родины.слово о полку игореве», без сомнения, является достоянием культуры. оно отразило в себе главное бедствие своего времени – слабость государственного единства. однако, важно отметить, что «слово…» - удивительно поэтичное и глубокое произведение.          основа произведения – поход игоря святославича на половцев. с небольшими силами, «не сдержав юности», как о нем говорит летопись, от отправился в далекий поход. на мой взгляд, автор «слова..» восхищается храбростью и смелостью игоря, однако он слишком молод, и, возможно, этот поход был не совсем обдуманным поступком.        князь игорь – истинный патриот, но, как известно, один в поле не воин. по-моему, поход князя на половцев стал тем событием в земли, которое показало важность объединения государства.

Новела григорія косинки «в житах» входить до однойменної збірки його творів. це лаконічна, сповнена психологізму та імпресіоністичних домішок оповідь, в якій висвітлюються гострі суспільні та соціальні процеси в україні пореволюційної доби. новела змальовує пошук сенсу життя крізь відчуття та думки головного героя твору – дезертира корнія. у новелі розповідається лише про невеличку частку його життя - про один день, який стає перепочинком і можливістю відновити внутрішню душевну рівновагу. оповідь ведеться від імені корнія, який, покинувши банду, переховується в житах, неподалік свого рідного села. у ці години він сповнений спогадів про своє колишнє щасливе життя, його душа розривається з жалю через те, що він опинився у такому становищі. не зі своєї волі корній потрапив до банди отамана гострого, звідки був змушений втекти. корній відчуває себе спустошеним, він не вбачає ніякого сенсу ні в новій ідеології, ні в боротьбі окремих людей за владу, він бачить тільки безліч поламаних життів і нещасних доль, серед яких і його власна доля, власне життя. все, що мало для корнія значення, – це єдина мить щастя у житах, це хліба, мурашки, п’янкі аромати і гаряче сонце. тільки це для героя сповнене сенсом, тільки це для нього важливе. саме ці штрихи підкреслюють внутрішнє прагнення до життя, прагнення до щастя ще зовсім молодої людини, яка ще майже не пізнала лиха. у своїй новелі гриорій косинка піднімає проблеми порушення гармонійного зв’язку навколишнього та внутрішнього світів, проблеми життєвого вибору та його наслідків, проблеми духовного спотворення людей в складних умовах бурних громадянських та політичних процесів. бажання корнія жити і бути щасливим підсилюється зустріччю з колишньою коханою – дівчиною уляною. вона не забула корнія, хоча через нестатки й змушена була вийти заміж за нелюба. їхня зустріч стає символом самого буття людини. ця зустріч досить символічна, причому припустити, що сталося з героями новели у подальшому, досить важко. скоріше за все, уляна все одно повернеться до свого чоловіка, а корній так і залишиться переховуватися в житах. але неможливо сховатися на все життя, тому він все одно загине або від рук більшовиків, або від рук своїх же товаришів по банді. навіть якщо б корній не потрапив до банди і залишився у селі, або просто не став дезертиром, навряд чи його життя було б щасливим. його б все одно захопив вирій громадянської війни, все одно він загубився б на просторах рідної землі, відстоюючи якісь ідеали або просто своє право на вільне та щасливе життя. долі людей тих часів були схожі, і навіть тих, хто залишив живим, доля не іла: їх добив голодомор, сталінські репресії і друга світова війна.