Країною, де народилася кобилянська на теперішній час

проводи козаків дванадцятирічний санько, який має пасти курчат, разом зі своїм ліпшим другом грицьком, який має пасти корів, біжать, щоб подивитися як хлопці з їх воронівки підуть козакувати, тобто попливуть полювати та рибу ловити. це татари назвали це ремесло козацтвом, що означало вільна людина. от дід кібчик (грицик називає його дідо), який все життя козакував і навіть до моря ходив, надає останні поради молодим козакам, щоб вони тільки на островах ночували, а як припливуть до кам’яного острова, то нехай примкнуть до василя байлемового. козаки відпливають, а санько з грицем і дідом ідуть додому. гриць розповідає діду, що він якось бачив нечисту силу на згарищі, на що той накричав на нього та заборонив більше туди ходити. врятуймо воронівку   грицько розповідає санькові, що минулого тижня пас череду і одна з корів втекла, а коли він почав її шукати то видерся на гору і побачив, як на згарищі щось заблищало та заходило: не то вовк, не то людина. потім він почув звуки і почав тікати, а його наздоганяли аж до воронівки, то була корова, що втекла. наступного дня він ходив на згарище і бачив там сліди як людські так і вовчі. хлопці вирішили, що то вовкулаки оселились там і їм потрібно взяти когось з дорослих і перевірити ще раз згарище. тут бугай петрик з череди грицька зайшов у село та наробив переполоху. всі боялися цього бугая, тільки демно дурна сила, що був на 3 роки старше хлопців хотів ломакою прогнати петрика, та дід кібчик не дозволив. грицько заспокоїв петрика, та сказав санькові, що вони візьмуть з собою демка на згарище. похід на вовкулаків демко, як завжди отримав від діда за те, що через свою силу зламав граблі і саме чухав себе нижче спини, як грицик з санькою запропонували піти вночі на вовкулаків. спочатку він вагався, аж поки не вирішив іти з довбнею – з нею нічого не страшно. вночі грицик з демком розбудили санька за прив’язаної до ноги мотузки та вирушили на згарище підстарости сідрика. біля кам’яного льоху вони побачили якусь постать та почули звуки, а коли опритомніли, то вже довбня висіла на дереві. ранком всі повернулися додому, та от попало різкою тільки демкові від діда, що той ходив на згарище. суперечка швайка приїжджає до пана кобильського канівського старости, який намагається вмовити того докладати про інших козаків, хто де полює та що здобуває, щоб потім обкласти даниною. та пилип (їм’я швайки) відмовляє та пригрожує переяславським старостою михайлом масло, якого пан кобильський боїться і зі словами “я вас не чув і ви мене не бачили” іде від пана. dovidka.biz.ua кобильський лається і кличе тишкевича та наказує тому взяти ще п’ятьох хлопців та вбити пилипа за ослух. вночі не поспішаючи дорогою швайка чує, що хтось попереду чатує на дорозі. з розмови він розуміє, що то по його душу. хоча він може їх сам порішити та жаліє їх (вони ж однієї з ним крові, а не татари) і оминає і їде далі. пастухи грицик пас худобу не сам, а ще з трьома старими пастухами і полюбляв слухати їх розповіді. та сьогодні петрик був не в гуморі і грицик пас його поодаль. та от пастухи побачили, що пан кобильський скаче зі своїми людьми і щоб не влетіло їм від нього сховалися, а грицику наказали залишитись. кобильський вирішив обїхати свої села, щоб назбирати провіанта та молодих хлопців для захисту від татар, адже швайка сказав, що вони нападатимуть. а раз швайка так сказав, то так воно і буде. пан підїхав до череди, порадів своїй худобі, наказав грицику добре стежити за худобою та поїхав далі до села. пастухи повернулися та відправили грицика до воронівки, щоб зрозуміти навіщо пан приїхав. грицикові жарти   грицик прибігає до села і бачить як челядь пана з десяток людських возів нагромадила людським збіжжям та поприв’язувала молодих хлопців до них. тишкевич хотів залякати діда кібчика та натомість отримав від демка. за це демка б’ють та також прив’язують до воза. грицик є санькові випустити тітку мокрину (мати санька) з льоху та разом із ним вибігають на вулицю з криками “тікайте! татари йдуть! ” пан разом з челяддю вози і хлопців і тікають. коли воронівцям стає зрозуміло, що то був жарт – всі довго сміються, але приймають рішення сховати хлопців бо пан цього не простить. бугай петрик бугай петрик товаришує з санькою. після обіду приїзджають двоє челядників від пана та збираються схопити хлопців, натомість петрик роздирає живота коня одного з вершників, а іншому не дає можливості наздогнати дітей. пізно ввечері санько та грицик приходять до хати тітки мокрини. вона дає їм вузолок та наказує сховатися бо їх хочуть вбити, санько помічає синьці у матері. хлопці йдуть з дому, а до неї приходе дід кібчик якому також дісталося. він сумний, що сам їх не побачив, так як хотів порадити де сховатися. людський голос межи звірів грицик і санько не знали куди податися, тож вирішили переночувати на сторожовому дубі. з нього було видно все навкруги.

"романтика вітаїзму" (лат. vita — життя) — своєрідний прояв в українській літературі 20-х xx ст. європейської літературної течії віталізму. письменники, які входили до вапліте, передусім м.хвильовий, а.любченко, творили літературу активного романтизму ("романтику вітаїзму"), в якій виражали концепцію повноправного життя, життєвості українського відродження, втілювали ідеал активної, сильної, здатної до боротьби людини. це зумовлювало експресивний, енергійний стиль прози, жанрово-композиційні новації, покликані активізувати читацьке сприйняття, навіювати читачам бадьоре, оптимістичне світосприйняття, а відтак і активно критичне ставлення до переродження революційних ідеалів. термін "р.в." вживався м.хвильовим поряд з терміном "азіатський ренесанс" у памфлетах "камо грядеши", у статтях циклу "думки проти течії"-. на його погляд, "р.в." — "це сума нового споглядання, нового світовідчуття, нових складних вібрацій". ще у листі до редакції "культури і побуту" (7.02.1926) м.хвильовий наголошував, що ці терміни позначають "не що інше, як певну мистецьку школу. і тільки". ширше визначення активного романтизму подано пізніше. у журналі "літературний ярмарок" (1929, №1) м.хвильовий писав: "на зміну натуралістичній літературі, як мистецтву віддзеркалення окремих фактів, не зв'язаних між собою, — конче й швидко мусить прийти активний романтизм. виросте він із кривих руху так званих великих чисел, із цілого колективного психологічного комплексу людей епохи змагання за соціалізм та його активний романтизм і тільки він має і мусить вловити і передати в образах засобами свойого поетичного майстерства оту поки що невловиму "музику мільйонів" доби великої індустріалізації".