Розповідь про книжку яку я читав 4. клас

Звісно я читав(читала)багато цікавих книг але найбільше запамяталася книга "пригоди тома соєра".в ній роспові дуже цікаві пригоди.говорять що всі пригоди відбувалися з авторам книги.написав цю книгу марк твен.було цікаво як беккі з томом блукали в печері.як бачили що там сховався індеанець джо.цей уривок сподобався мені найбільше.ця книга дуже цікава раджу прочитати і вам.

відповідь:

пояснення:

літопис самовидця – одне з джерел з історії укр. козац. д-ви 2-ї пол. 17 ст., пам'ятка нац. писемності. створений на стародубщині в останній чв. 17 ст. сучасником (самовидцем) описаних у ньому подій. зберігся на лівобережній україні в кількох списках 18 ст. (кожен зі списків має деякі доповнення і ; жоден не містить назви твору та імені автора). текст літопису дослідники поділяють на 2 частини. перша охоплює події 1648–72 і має характер істор. мемуарів. у основі другої (1673–1702) лежать щоденникові записи. п.куліша, який дав назву рукопису, уперше твір був опубл. о.бодянським у москві 1846.

існує кілька гіпотез про ім'я автора літопису (зокрема, що ним є ф.коробка чи ф.кандиба; див. кандиби), найбільш аргументованою з них вважається та, що розроблена в.модзалевським, м.петровським, м.грушевським та ін. згідно з нею, автором літопису був генеральний підскарбій часів і.брюховецького, згодом – стародубський священик р.ракушка-романовський (бл. 1622 – 1703). цю гіпотезу вперше висловив у листі до п.куліша історик-аматор п.сердюков.

на думку дослідників, характерною особливістю літопису є відносно правдиве відображення заг. панорами істор. подій, що відбувалися в україні в 2-й пол. 17 ст. саме таким чином у ньому описано, зокрема, хід національно-визвол. війни укр. народу серед. 17 ст. (див. національна революція 1648–1676) та утворення укр. козац. д-ви. автор на конкретних подіях виклав осн. причини польсько-укр. конфлікту. його ставлення до козац. верхів, різних сусп. станів найяскравіше засвідчує оповідання про сплановану москвою чорну раду 1663. з багатьох висловлювань автора випливає, що він був прихильником сильної гетьман. влади, виразником інтересів заможного козацтва. засуджував боротьбу різних політ. партій та соціальні заворушення, що тривали з 1658 до початку гетьманства і.мазепи. дав стриману характеристику б.хмельницькому (ймовірно, на тональності його тексту позначилися песимістичні погляди і настрої, що склалися в нього під впливом подій в україні 1670-х рр. – доби руїни). досить часто практикував безпристрасну форму викладу, це давало йому можливість не виявляти власного ставлення до багатьох діячів свого часу. з симпатією він писав лише про лівобереж. гетьмана наказного я.сомка та про запороз. кошового отамана і.сірка. у негативному плані зобразив тих провідників, які вже зійшли з істор. сцени, зокрема гетьманів і.виговського, д.многогрішного, і.самойловича, полк. в.золотаренка. ключові події свого часу – гадяцький договір 1658,андрусівський договір (перемир'я) 1667, підлеглість укр. церкви московському патріархатові тощо – описав у спокійному тоні, а деякі такого ж масштабу події не згадав узагалі. виявив своє співчуття народові у зв'язку із введенням москвою податків і стихійними лихами (поширенням епідемій, нашестям сарани, великими морозами тощо).

у літописі описано стосунки гетьман. урядів із сусідніми д-ми: річчю посполитою, росією, кримським ханатом, османською імперією, молдавським князівством. ставлення автора до польщі, росії, їхніх політ. діячів не завжди виразне, інколи приховане. оцінка політики крим. ханату й осман. імперії стосовно україни в усіх випадках є негативною і ґрунтується не тільки на реліг. переконаннях, а й, передусім, на засудженні спустошливих татаро-турец. нападів, унаслідок яких правобережна "україна стала пуста", знелюдніла. автор був досить добре обізнаний з подіями, що відбувалися в литві, курляндії (істор. область у і на території сучасної латвії на зх., пд. зх. і пд. від ризької затоки), ліфляндії (істор. область у і – пн. частина сучасної латвії та пд. частина естонії), швеції, пруссії, голландії (нині нідерланди), австрії, угорщині та в ін. країнах. термін "україна" в тексті вжито понад 70 разів.

літопис помітно вплинув на подальший розвиток укр. історіографії, насамперед на твір г.граб'янки, а через нього – на "короткий опис малоросії", компілятивні праці я.лизогуба (див. лизогубівський літопис), в.рубана та ін. авторів. зверталися до цієї пам'ятки о.рігельман і автор "історії русів". з неї брали сюжети для своїх творів письменники (зокрема п.куліш під час роботи над романом "чорна рада"). літопис написаний книжною укр. мовою, близькою до народно-розмовної.

З ким останнім бачиться і розмовляє хлопець у рідному селі? (Соломії тяжко думати, що Остап покидає її, дідуся, село. Але вона знає, що чекає його, якщо він залишиться. Через те з болем промовляє: «Тікай, Остапе, тікай, серце…»)

Кого Остап порівнює з волом? (Людей)

Які спогади зринають в пам’яті Остапа по дорозі? (Дитинство; батько, матір, дідусь, Соломія, себе називає панською худобою).

Як звучали для Остапа в дитинстві слова про волю? (Піднесено, романтично…)

На кого ще, крім пана обурюється герой? (На людей).

Яких людей пригадує герой з дитинства? (Емісарів)

Що уявляє Остап по дорозі, коли тікає? (Уявляє себе вільним козаком).

Хто пристав до Остапа в дорозі? (Іван)

Що найбільше напружувало втікачів? (Очікування до Для чого введено символічний образ голодного вовка? (Люди дійсно були голодні, та ще їх мучив «голод» волі)

Чому Іван обурився на діда-провідника, коли той з посмішкою згадав про вовка? (На душі й так було тяжко, а він ще й насміхається)

До кого вирішили звернутися втікачі за до До мельника, одноокого Якима)

Який план запропонував Яким? (Зв’язати пліт, пере у плавні)

Чому герої, пливучи в тумані поміж берегами, почувають себе одірваними від землі й безпомічними? (Туман – символ безперспективності)

Яке почуття охопило Остапові груди, коли він відчув себе на волі? (Не радість, а навпаки – злість. Він утік з батьківщини не з власної волі)

Що сталося на кордоні? (Остапа поранено)

Де опинилися герої? Як веде себе Остап? Яка реакція у Соломії? (Вони втікають назад у плавні. Остап слабне. Соломія чим може допомагає…)

Що втікачі вирішують робити далі? Чому між ними виникає непорозуміння? (Бачать вихід по-різному: Соломія пропонує йти вліво, Остап – вправо)

Який курс вирішила взяти Соломія? (Вирішила йти проти вітру)

Хто стає її заклятим ворогом? (Комиш)

З ким автор тут порівнює Соломію? (Із зраненим оленем)

Хто приходив до хлопця в мареннях? Про що вони розмовляють? (Дідусь)

Яку живу істоту побачив Остап біля себе удосвіта? (Вовка) Що було єдиним оружжям од звіра? (Вода)

Хто надає першу до Остапу? (Стара циганка)

Хто далі опікується Остапом? (Молода циганка)

Яке лихо трапилося у циганській родині? (Гіцу поранено)