50 ! твір детектив на вільну тему бажано складений власноруч!

Ваня та олена пішли в ліс за грибами. раптом вони зустріли знайомого детектива алекса. - що сьогодні з вами сталося? - сьогодні я затримав небезпечного злочинця джеймса томбері. він переховувався під маскою вашої бабусі. тоді ваня та олена вирішили стати детективами. вони побачили на гілці ялини оголошення: «пропала собака. довга шия, короткий хвіст. по кличці жора ». вони відразу ж приступили до пошуків пропажі. розпитали перехожих і господаря собаки. від них діти дізналися, що цуценя весь день гуляв на полі. вони відразу ж поспішили на те поле. там вони побачили собачі сліди. вони пішли по цих слідах на цій дорозі вони зустріли свого сусіда брайана з тією собакою. брайан довго не погоджувався віддавати пса, але хлопці переконали його зробити це. - адже ти не хочеш, щоб тебе всі вважали злодієм? , -сказав ваня. - тобі буде соромно дивитися людям в очі. - так-так, і особливо господареві цієї милої собачки. - додала олена. хіба тобі не шкода і цього нещасного песика? подивися, він сумує за своєму господареві тут брайан не витримав, засунув хлопцям поводок і втік. йому було і соромно, і шкода. більше він ніколи не брав чужого.

Коли поета попросив лицар до йому з коханою , лицар готовий віддати будь-що, щоб той йому допоміг. Поет зробив все це задарма і коли, через деякий час, лицар запропонував тому життя в прекрасному замку, але він мав би писати вірші тільки для лицаря, той відмовився. Він сказав, що ту послугу він зробив лицарю задарма і не просить нічого, що йому важливіше служити та писати народові, щоб той наспівував його щирі пісні, а не "писати в неволі в золотих кайданах". В цьому і полягало його щастя, що не дивлячись на його бідне життя він радів йому та ніколи не просив захмарних подяк.

*головна думка вірша  — треба любити й поважати своїх учителів, старших; любити свій край, його працьовитих і мужніх людей *зміст вірша а. малишка щирий, задушевний завдяки досконалій художній формі, вдало дібраним художнім засобам. * зворушливою піснею «вчителько моя» а. малишко низько вклонився всім учителям за їхню нелегку працю. й досі звучить вона під час шкільних свят. існує легенда, що вірш написаний за реальними подіями. нібито повернувшись після війни в рідну школу, а. малишко не впізнав улюбленої вчительки: ця ще не стара жінка виявилась сивою. поет дізнався, що на фронті загинув її чоловік, а два сини-близнюки підірвали себе гранатою, щоб не здатись живими в руки ворогів. від таких страшних життєвих трагедій вчителька не втратила природної доброти, педагогічного хисту, перелила свою любов на чужих діток. автор схиляється перед героїнею, називає її єдиною порадницею, зорею, дякує за невтомну працю*порівняння —  посивіла ти, як в тяжкий мороз нива; *питальні та окличні речення, звертання —  де тебе питать? , раднице моя на вкраїні милій! , вчителько моя; *зменшено-пестливі слова  —  зошитки, сонечко;   *повтори — летять-летять;   слова в переносному значенні — і роботи час проганяє втому; узяли фронти, впала чорна злива та ін. * теплотою і ніжністю оповитий образ учительки в поезії а. с. малишка "вчителька". все життя вона віддала школі, учням. новий рік починався для неї у вересні, коли, після літньої перерви, знову малиново дзвенів шкільний дзвоник, скликаючи дітей до школи. а над шкільним подвір'ям високо в небі пролітали журавлі, своїм курликанням нагадуючи, що знову почалася осінь — час дітям до школи.