Щоб я зробив як би я потрапив в країну задзеркалля до твору аліса в задзеркалі

я б так само шукав пригоди як аліса. і намагався все запам'ятати щоб розповісти іншим.

Видатна українська письменниця леся українка – одна з наймужніших і найталановитіших постатей не лише в українській літературі, а й у світі. поетеса, драматург-новатор, публіцист, критик, громадський діяч — це лише частина її обдарувань. леся українка була першою серед тих, хто розпочинав нову українську літературу, хто прагнув вивести її на світовий рівень, на передові естетичні позиції.вона писала про минуле і свій час, а твори її звучать по-сучасному і зараз, підтримують дух людини, вселяють віру у власні сили. адже все її життя – це подвиг, це постійна боротьба, це приклад справжньої мудрості та незламності волі. читаючи твори лесі українки, я уявляю людину енергійну, вольову, мужню, сильну духом, а не тендітну, хвору жінку, прикуту невиліковною хворобою на довгі роки до ліжка. вона захворіла ще в дитячі роки, але страшні муки не зламали дівчину, а, навпаки, зміцнили її духовно, додали нестримної жаги до життя: хто вам сказав, що я слабка,що я корюся долі? хіба тремтить моя рукачи пісня й думка кволі? іван франко захоплювався творчістю лесі українки, широкою гамою почуттів у її віршах: "з часу шевченкового "поховайте та вставайте" україна не чула такого сильного, гарячого і поетичного слова, як з уст сеї хорої, слабосилої дівчини», заохочував її до подальшої праці: «поетичне слово доспіло і сиплеться, мов золота пшениця». громадянські твори поетеси закликали до наполегливої боротьби, вселяли оптимізм та віру в краще майбутнє: так! я буду крізь сльози сміятись,серед лиха співати пісні,без надії таки сподіватись,буду жити! геть, думи сумні! разом з тим, леся українка була тонким і ніжним ліриком.  її твори сповнені безмежного кохання, глибокої пристрасності, ніжної задушевності, щирої любові до рідної землі. вона вміє бачити й відчувати красу природи й людського життя в усіх проявах. поезія «стояла я і слухала весну» показує вміння поетеси відчувати у пташиному щебеті, у дзюркотінні струмків, у шелесті весняного лісу мелодії, співзвучні власним почуттям. поезії про весну виховують, навчають цінувати життя, в усьому бачити найкраще, бути оптимістом. я вважаю, що невмирущі твори лесі українки завжди будуть тривожить душі, будить розум, надихатимуть на благородні вчинки, а краса її мистецького слова буде вражати читачів навіть через багато-багато років.

Сучасній людині просто необхідно мати розвинену уяву і фантазію, бути злегка романтичною. адже з кожним днем все більше роботи, яку раніше робили люди, виконують автоматизовані роботи. через це люди втрачають робочі місця. роботи вміють робити майже та на щастя, вони не вміють фантазувати і вигадувати щось так, як вміємо це ми, люди. а особливо, діти. тому для всіх людей дуже важливим є наявність і постійний розвиток фантазії, уяви, креативу. сучасні дитячі письменники - такі як ярослав стельмах, леся воронина, всеволод нестайко - всі вони володіють чудовою уявою. і наділяють такими ж рисами героїв своїх творів. наприклад, сергій та митько з "" повірили старшому за них василю трошу, що в озері дійсно живе страшна химера. бо вони діти з грайливою уявою, вони вміють і люблять фантазувати. їм обом хочеться, щоб "митькозавр" існував  насправді. клим джура - головний герой "засобу №" - той взагалі віднайшов машину часу і познайомився з іншопланетянами. мало того, він врятував усю планету від страшного вірусу переляку. "тореадори з васюківки" - іван-ява рень і павлуша завгородній - це хлопці, які збиралися прокласти під свинарником лінію у них постійно знайдеться декілька креативних ідей. в усіх трьох вищезгаданих творах головні герої постійно щось вигадують, потрапляють у незвичайні ситуації тощо. все завдяки талановитим письменникам і письменницям - реальним дорослим людям, які всередині частково лишилися дітьми. за це їм і дякуємо.