Характеристика чіпки "хіба ревуть воли як ясла повні? "

Чіпка складно поєднує у собі два начала: козацьке,волелюбне,непримеренне до неволі, і селянське,хліборобське,пасивне.Син убогої ,до краю закомплексованої і некрасивої, а на час її шлюбу з Остапом Хрущем уже і підстаркуватоі дівки та прийшлого "двужона".Чіпка з ранніх літ відзначався складною вдачею, яка була незпозумілою не тільки відторгнутій громадою і до краю втомленій наймитською працею Мотрі.Відлюдковатість у середовищі ровесниківЖ, певною мірою спричинена ними ж відповідним ставленням до "виродка". внутрішня активна готовність Чіпки до помсти, яка з роками набирала все ширшого розмаху.У своїх вчинках Чіпка-підліток несвідомо наслідує батька в такому ж віці: спочатку ненавидить ровесників,як батько ненавидів паненя,до речі, свого звідного брата.Значну роль у розкриті образу відіграє портрет Чіпки, особливо його очі, "дуже палкий погляд,бистрий,як блискавка".Праця на власній землі, яку "після смерті далекого Мотриного родича" вирішила дати убогій сім"ї громада,за котрий час робить із чіпки господаря\,людину,впевнену в завтрашньому дні.Згодом,коли з"явиться якийсь ближчий родич померлого й почне притендувати на Чіпчину землю,державна машина,яка мала б втілювати вищу справедливість,роздавить селянина.Втрата Чіпкою землі, за працю на якій його почала поважати громада, товхає парубка на тривалу боротьбу з несправедливою суспільною системою,а після  остаточного розчарування у сяддях,що завжди підтримують сильніших і багатших,він ступає на шлях пияцтва й деградації

«Гримить» - вірш з циклу «Веснянки» який був написаний І. Франком на початку 1880х років. 
Ций вірш перейнятий передчуттям як весняного пробудження природи, так і революційного оновлення світу, а також гарячою вірою в прекрасне майбутнє народу.
Картини природи й суспільства у вірші не протиставляються, а навпаки, уподібнюються один одному за до літературного прийома паралелізму. Вірш написаний чотирьохстопним амфібрахієм. Своєрідний інтонаційно-синтаксичний та ритмічний лад утворюється інверсіями, градаціями та окситонним римуванням п’ятого і шостого рядків: летить - гримить, обновить - гримить.
Вірш складається лише з двох строф по п’ять рядків у кожній; причому слово "гримить", утворює шостий рядок і цементуює вірш в органічну єдність своїм мажорним настроєм.  

«Гримить» - це вірш вірш І. Франка, що належить до циклу «Веснянки». Вірш був написаний на початку 1880х років. На зміст твору значно вплинули переконання І.Франка у 80-х роках. 
Твір складається з двох частин по п'ять строк у кожній, а слово "гримить" формує шосту строку. Основний композиційний прийом, що вживає Франко  — паралелізм: він зіставляє грозу - природне явище і явища соціальні. 
Серед художніх прицомів, вжитих Франком у вірші — алітерація, а також дві протилежні стилистичні прийоми - епіфора та анафора. Епіфора - це повторення однакових виразів, слів чи сполучень звуків у кінці строф або рядків з метою посилення музичності і виразності вірша, а анафора - це повторення слова або групи слів на початку строф чи фраз.
У вірші автор передчуває весняного пробудження природи, а також революційне оновлення світу. Поезія проникнута також вірою у прекрасне майбутнє народів усього світу. Основна думка вірша — це заклик до боротьби.