Вякій сімї народилася настя лісовська з твору роксолана?

В сім'ї отця луки лісовського парафіяльного священника

Джулія була досить наполегливою й сміливою дівчиною, це можна побачити з її вчинків у самому творі. Вона ніколи не здавалась і як можна помітити, вона палко кохала Івана. В своєму листі Джулія описує все своє подальше життя, розповідає про свого спільного з Іваном сина. Вона шкодувала з початку про те, що не розділила смерть з коханим, проте це почуття зникло при народженні Джіовані.Звісно дівчина сумувала за Іваном, проте жила з прагненням миру у всьому світі.
Щодо її мужності й сміливості, це добре видно у тому, як вона не боячись встала і заспівала пісню, яка збентежила й налякала Німців. Вона не боялась померти за мир у рідній їй країні.

Що таке слова? Всього лише те, що допомагає нам розуміти один одного. А що таке поезія? Це стихія, в якій ми можемо висловлювати наші думки, не боячись осуду або нерозуміння. Коли людину відвідує муза або приходить натхнення, його вже не втримати — енергія і рядки б’ють зсередини, виривають серце і просяться на папір.

І ось, натхнений людина бере в руки будь пише інструмент і починає творити. При цьому потоки необхідних слів лягають на аркуші в рівні стовпчики, підкреслюючи римою закінчення слів для співзвучності. Але не тільки рима є в поезії, є ще й життя, людське життя, яка нас оточує або яку ми хочемо створити.

В основному, поезія це вірш. Але часто під цим терміном розуміється все прекрасне, що нас оточує, що нас надихає на подвиги і додає нам мудрості. Складно було б представити творчість таких великих діячів літератури, як Пушкін, для якого віршований розмір і римовані рядки служили виразом власних емоцій, виходу своєї дикої енергії почуттів і незвичайного сприйняття реальності. А Маяковський, для якого поезія стала «диригентської» паличкою в «оркестрі» духу людського, закликаючи їх на подвиги і показуючи їм реальність. Ще й українські поети шанували римовані рядки, висловлюючи свої думки, прихованим змістом показуючи людям справжні обличчя тих, кому вони так сліпо і свято вірили. Це і Шевченко, і Котляревський, і багато інших, які, "озброївшись" словом, несли в людські душі і серця мир і свято, показували жорстокість реальності і безмежну фантазію людського розуму.

Завдяки поезії, люди можуть і виразити, і прийняти багато чого, що в їм життя не дає спокою і ятрить серце. Але не кожному дано управляти словом, як яким-небудь знаряддям праці, тільки дійсно гідні здатні римами і рядками розпалити в душах людей багаття пристрасті і міць духу.