Визначити ідею твору володимира самійленка"патріоти"

Ідея твору: засудження людей, що роблять вигляд патріотів, але насправді вони лише балакуни. 

Нерозлучні друзі Митько і Сергійко. Хлопчики не дуже успішно закінчили

п’ятий клас і перейшли в шостий. На літні канікули вони отримали завдання

зібрати гербарій, але й не збиралися цього робити. У вересні хлопці знайшли

вдома якийсь гербарій, підписали його і здали. Як виявилося, цей альбом

старший брат Митька взяв у приятеля, а той теж взяв його на роботі на два

дні. Був великий скандал, Митькові дісталося від брата, а в школі вчителька

ще довго згадувала цей випадок.

 У дружбі двох хлопчиків Митько верховодив. Це саме він придумав поїхати на канікули до бабусі, він приготував цілу промову, яка мала переконати батьків відпустити їх у село. Митько показав Сергійкові озеро і запропонував залишатися в курені в лісі на ніч. Сергійко спокійніший, він підтримує всі ідеї свого друга і допомагає реалізовувати їх.

Митько та Сергійко міські жителі, їм треба було виявити неабияку відвагу, щоб залишитися вночі в курені біля озера. Серед лісу, за три кілометри від села, хлопчики вистежували чудовисько, чергували біля вогнища. Звичайно ж, вони боялися невідомих нічних звуків, але підтримували один одного і не кидали в біді.

Митько і Сергійко ніколи не сварилися, хоча іноді між ними виникали непорозуміння. Якось хлопці нагадали один одному про їхні проблеми в школі: про Сергійкову трійку з фізкультури, про сині листочки в альбомі Митька. Але не дуже приємна розмова закінчилася тим, що хлопці розсміялися, і настрій для сварки одразу зник

Риси:
покірний
роботящий
пишається своїм походженням
любить волю
здатний до критичного мислення
поважає Степана

Цитати:

«Супроти вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки»;
«Я інакший, ніж вони…»;
«А коли здохне, люди здеруть шкуру і закопають під ліском»;
«Він усе забуває, окрім, одного: тремтливої ілюзії волі та влади»;
«Серед усіх робіт він найбільше недолюблював крутити привід і їздити до міста»;
«Білому коневі бувало завжди по-справжньому гірко, коли його зневажали та били».