Сформувати головну думку оповідання "дивак"

Не обов"язково бути схожим на когось іншого. Треба залишатися собою. Треба мати свою думку, свою ідею. Не можна порівнюватися на когось іншого, якщо він в чомусь краще. Ти кращий в своїй справі. Найголовніша думка твору: завжди залишайся собою.

Моя вертикальная реальность страшная

в моей реальности находится пеннивайз и другие призраки

в начале я ходил по улице и гулял,вдруг я увидел красный шарик,и взял его.И пошёл дальше. На середине:Потом я услышал смех жуткий смех пеннивайза.Я побежал со всей силой.Но не мог добраться до дома,меня схватил пеннивайз.Он усыпил меня и вёз в какое то место. Я не мог позвать на так как я не мог двигаться.Он остановился,и с кем то разговаривал,я открыл глаза с надеждой хоть что то увидеть.Там были люди в масках.Они все были в масках,мне было страшно и я потерял сознание.в конце:Он точит лезвия открыл мне живое и написал туда ОНО мне было больно но я не мог ничего сказать.Он оставил меня в тёмном лесу и ушёл.А я не мог ничего сделать и лежал утром меня забрали в больницу

Були часи, коли держава власна, могутня і сильна залишалася тільки в мріях, бо ім’я українця залишалося синонімом раба, душа і серце якого не знали неба, а земля українська ставала оселею скорботи і горя. У жертву було принесено життя мільйонів мучеників – синів і дочок України. Це завдяки їм не згасла віра у праведну путь, не вмерла надія у світле майбутнє, не зміліла любов до України. Українська душа огненно заговорила устами Тараса Шевченка, висповідалась і утвердилася в надії, що прилине правда і настане день, коли «врага не буде супостатата, а буде син і буде мати, і будуть люде на землі».Дивною квіткою-ломикаменем, чарівною мавкою волинських лісів, мужнім голосом цілого народу прибула до духовної Вітчизни українців безсмертна Леся Українка. ЇЇ поезія стала і хлібом насущним, і високим небом. Вона не дала українському народові втратити віру на осягнення вершини у сонячній кроні неба України. Іван Франко вклав в уста свого Мойсея пророчі слова про Месію, Мету, Дух. Поет став провідником нації, а слово його творів «вічним революціонером», духом неспокою у сходженні на вершину. Так не вмерла українська душа, не загинуло слово, вистояв народ, щоб знову опинитися на роздоріжжі і обрати свою майбутню долю.І от ми стали на порозі Європи. Майбутнє нашої держави залежить від нас, молодих, тих, хто сьогодні ще за шкільною партою, а завтра будуватиме нову Україну, високоцивілізовану, демократичну, де пануватиме достаток для більшості людей, які цінуватимуть конституційні свободи, де сяятимуть вогнями чисті міста, а у селах щасливо працюватимуть на своїй землі люди.Чого нам не вистачає тепер? Напевно, любові для значної частини громадян до України.Що до Україні? Відповідь одна: патріотизм. Саме любов до рідного краю і свого народу можуть до нам подолати усі негаразди і, головне, навчитись відрізняти свободу від рабства, труднощі, породжені становленням молодої держави,від труднощів, породжених ворогами нашої свободи. Саме патріотизм зможе забезпечити зміцнення нашої державності.Тож хай не зміліє духовна криниця наших молодих сердець, а віра, надія і любов до збудувати нову Україну.