Що є основним в житті михайла решета про що він мріяв

Михайло був мрійником і дуже влюбчивим закохувався швидко і розчаровувався в своєму коханні він був чуйним на хорошим хлопчиком

Мені до душі думка, що білою вороною бути не так складно, як здається спочатку. Так,такі особистості – це сильні люди, але вони є сильними не через те, що в них лиха доля. Білою вороною, тобто, людиною, яка дуже вирізняється з-поміж інших, бути легко, на мій погляд.

По-перше, мій власний досвід це підтверджує. Я багато разів опинявся на місці цієї прекрасної пташки, а потім виходив зі складної ситуації добре. Звичайно, те, що я був на місці пташки – це образний вислів.

Пам’ятаю, я став цією вороною, коли перейшов до нової школи в іншому районі міста. Всі мої однокласники жили у приватних будиночках, один я все життя до того провів у квартирі. В нас не було спільних знайомих. Коли хтось про щось жартував, я навіть зрозуміти нічого не міг. Але скоро я подружився зі шкільним народом, став розповідати всім про себе. І сам не помітив, як мені стало у класі добре!

По-друге, хто така біла ворона? Це альбінос, велика рідкість серед чорних птахів. Розумієте, це унікальна пташка! Тому і оригінальна, не схожа на інших людина – цінність, рідкісна особистість. У її оригінальності можна знайти дещо позитивне.

Наприклад, в когось від народження сиве волосся – отака аномалія. Але яку ж чудову зачіску у стилі «панк» можна зробити з такого волосся! Всі сусіди ще й позаздрять!

У дитинстві я слухав у бабусі платівку з піснею про ворону. Там вона народилася білосніжною, а брати та сестри пофарбували її платтячко у чорний колір, щоб уникнути ганьби. Фарба все одно змилася, птаха повернула собі істинний вигляд. Білою вороною я назвав би Марту, героїню роману В. Підмогильного «Невеличка драма». Марта особлива серед світу, позбавленого почуттів, романтики та кохання. Вона прагне всього цього, хоча люди навколо ці скарби душі втратили давно.

Я вважаю, що білою вороною бути добре, що це легко. Такі люди сильні – їхня сила ховається у їхній оригінальності!

1. ВСТУП

2. КОРОТКІ БІОГРАФІЧНІ ДАНІ ПРО ЛІНУ КОСТЕНКО

3. ОГЛЯД ТВОРЧОГО ШЛЯХУ Л.КОСТЕНКО

4. ІСТОРИЧНИЙ РОМАН "МАРУСЯ ЧУРАЙ"

5. ВИСНОВОК

6. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Короткi бiографiчнi данi

Відома українська поетеса Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві на Київщині в учительській сім'ї. З 1936 р. жила в Києві, де й закінчила середню школу. Потім навчалася в Київському педагогічному інституті. В 1956 р. закінчила Московський літературний інститут.

В літературу Л. Костенко приходить у післякультівську добу на хвилі "хрущовської відлиги" разом з такими поетами-"шістдесятниками", як І. Драч, Б. Олійник, Т. Коломієць, В. Симоненко, М. Вінграиовський.

Творчий доробок поетеси досить вагомий. Перша збірка "Проміння землі" вийшла в 1957 р. На сьогодні Л. Костенко авторка близько десяти поетичних книг, серед яких найвідоміші: "Мандрівка серця" (1961), "Над берегами вічної ріки" (1977), "Неповторність" (1980), "Сад нетанучих скульптур" (1987), "Вибране" (1989) тощо. Перу письменниці належить історичний роман у віршах "Маруся Чурай" (1979), за який вона удостоєна Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.

Самобутня творчість Л. Костенко, митця непростої долі, безкомпромісного й сміливого, ліричного й громадянськи активного, характеризується ідейно-тематичним і жанровим розмаїттям ліричних і ліро-епічних творів, творчими пошуками в царині форми вірша, строфічної будови.