Твир на тему мої улюблені образи в поетичній творчості т.шевченка

Творчість Тараса Шевченка багатогранна і різноманітна, вона наповнена великою кількістю образів, які можуть справити враження на читача. Тарас Шевченко цінується, перш за все, за те, що він описував національно-визвольну боротьбу українського народу, захоплювався нашими предками, які довгий час боролися за свою країну, і відчував жаль через те, що серед його сучасників таких людей не було. Але особисто мені найбільше сподобалася інша, менш досліджена сторона творчості Тараса Григоровича, яка, втім, літературними критиками теж визнається як дуже важлива. Письменник розкривав образи звичайних людей, жителів сіл, які стикалися з величезними побутовими проблемами, подолати які було просто неймовірно складно. Саме образи таких людей є одними з моїх улюблених.Мені подобається образ Катерини з однойменної поеми. Дівчина піддалася швидкоплинним почуттям, полюбила москаля. Пізніше він пішов, а вона народила від нього дитину. Вона хотіла, щоб він повернувся, але натомість вона отримала презирство від своїх батьків та інших жителів села. Звичайно, пережити все це для дівчини було вкрай складно. З цієї причини Катерина покинула батьківський дім і пішла на пошуки батька своєї дитини разом зі своєю дитиною. Їй вдалося знайти чоловіка, але, на жаль, він просто зробив вигляд, що не впізнає її. Катерина не могла пережити цього, а тому покінчила життя самогубством. Образ Катерини викликав у мене велику жалість. Хіба заслуговувала дівчина такої долі? Хіба має людина вмирати тільки тому, що породила на світ дитини внаслідок власної закоханості? Хіба можуть нормальні батьки не зрозуміти трагедії, як не зрозуміли її батьки Катерини? Що ж, виявляється, що можуть, особливо якщо мова йде про «простих» людей того часу.Дивний образ іншої жінки, яка опинилася в аналогічних обставинах – образ Ганни із твору «Наймичка». Ця дівчина теж народила дитину, а чоловік покинув її. Але вона прийняла інше рішення. Вона підкинула малюка сім’ї, яка дуже хотіла дитину, але не могла її мати. А потім Ганна пішла в цю сім’ю і влаштувалася там наймичкою. Так, незважаючи на власний сором, вона змогла бути таємно поруч зі своїм сином протягом всього його життя. Велика жертовність, але в той же час і розум, і любов до своїй дитині роблять образ Ганни в моїх очах великим, неперевершеним.Саме звичайні люди, звичайні дівчата того часу, їх образи сподобалися мені найбільше в поетичній творчості Тараса Шевченка. Ганна та Катерина зіткнулися зі схожими проблемами, але знайшли з них різні виходи. Тим не менш, обидві ці жінки були справжніми, вони дуже любили своїх синів, намагалися зробити як краще, а тому й заслужили настільки щирий інтерес з мого боку.

Лариса Петровна Косач родилась 13 (25) февраля 1871 года в городе Новоград-Волынский. Мать — писательница, которая работала под псевдонимом Елена Пчилка, отец — образованный помещик Петр Антонович Косач (1841—-1909), который очень любил литературу и живопись. В доме Косачей часто собирались писатели, художники и музыканты, устраивались вечера и домашние концерты. Дядя Леси (так её называли в семье, и это домашнее имя стало литературным псевдонимом) — Михайло Драгоманов, который со временем по-дружески опекал племянницу и всяческий ей, — был учёным, фольклористом, общественным деятелем, продолжительное время жил за границей во Франции и Болгарии.

Історичні пісні є складовою частиною українського героїчного епосу. У них відображено важливі події історії, змальовано відомих історичних осіб. Основний зміст пісень – боротьба українського народу проти іноземного поневолення за соціальне та національне визволення. Історичні пісні виражають народне розуміння історії, дають оцінку подіям і діяльності відомих діячів.

Хронологічно першими творами є пісні про турецько-татарські набіги, про полонення мирного населення та його страждання в неволі. У піснях народ оспівав оборонців вітчизни,