si0000
?>

Твір на тему чи погоджуєтесь ви, що необхідно чужому навчатись, але свого не цуратись

Украинская литература

Ответы

Ignateva737
Треба навчатись чужого але не цуратись свого.Мабуть усіх цікавить культура інших народів.Їхні звичаї  та обряди.Все це знати корисно але треба не забувати про те що в тебе є свій народ і його звичаї.
olgapotapova

Людині понад дане велике чудо – уміння говорити. Наше мовлення – це відбиття наших думок, учинків, поглядів, переконань, нашого духовного миру. Без великого дарунка мовлення людина втратила б більшу частину самого себе. За до слова ми можемо відстоювати власну думку, переконувати, сперечатися. За до слів ми можемо повідати іншим людям свої самі потаєні думки. Безцінність людського мовлення відбита в численних мудрих висловленнях, прислів’ях, приказках різних країн і культур. «Живе слово вчить», – говорить антична мудрість. «Ніщо так не підбадьорює людину, як добре слово», – затверджували древні індійці. «Хто не соромиться сказати, той і зробити не постидится», – говориться в абхазькому прислів’ї. Чимало вчених, мислителів, філософів, письменників звеличували значення слова. «Слово – тінь справи», – утвер-ждалдемокрит. «Слово є образ справи», – підтверджував Солок. «Мовлення – тіні вчинків», – погоджувався з ними Б. Грасиан. «Опануй справою, слова найдуться», – вторив Катон. «Слово є вчинок», – підсумовував Л. Н. Толстой. Але чи завжди людина використає слово в благо – собі й іншим? На жаль, життя переконує нас вобратном. Якщо ми звернемося до древніх книг, прочитаємо виречення древніх мудреців, то побачимо, що в старі часи слову приділялася значна роль у житті людини. Жоден поважаючий себе людина не посмітила б сказати необдумане слово, кинути фразу на вітер. Древні люди завжди ретельно продумували все, що вони говорять, – для того, щоб кожне слово досягло мети й зробило саме той вплив, що у нього закладене. А що ж зараз? Ми граємо словами, як повітряними кульками. Ми вимовляємо цілі мовлення, які насправді – лише порожнє коливання повітря. Ми використаємо слова для того, щоб болючіше скривдити, образити, принизити іншої людини. І дуже рідко, на жаль, ми використаємо мовлення для вираження теперішніх почуттів

Белов_Лукина1339
Це зворушлива розповідь про життя двох закоханих деллу та джіма.  подружжя, зовсім не маючи грошей, зробили один одному гідні подарунки на різдво.  чоловік продає годинник, щоб купити своїй юній дружині набір гребенів для волосся. однак вона не зможе скористатися подарунком, оскільки продала волосся, щоб, в свою чергу, купити чоловікові ланцюжок для годинника. але і йому подарунок, на жаль, не знадобиться, раз годин у нього більше немає. незважаючи на таку невдачу з подарунками, делла і джім подарували один одному щось більше. герої довели, що, незважаючи на усі труднощі життя, кожен з них піклується в першу чергу про кохану людину, а не про себе. адже, коли люблять по-справжньому, не думають про себе.  мудрість їхнього вчинку полягає у тому, що   кожен з них пожертвував найціннішим, що у нього було, аби його друга половина була щаслива.  у світі немає нічого ціннішого за любов, і ніякі подарунки, навіть найдорожчі, не можуть замінити це почуття. і тільки той, хто нічого не жаліє для іншого і готовий віддати усе, щоб подарувати йому радість, і є справжній мудрець, мудрий не розрахунком, а серцем, сповненим любові.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Твір на тему чи погоджуєтесь ви, що необхідно чужому навчатись, але свого не цуратись
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

Александровна-Грузман
Ryadovboxing23
dariamay1996
daverkieva568
Aleksandrovna1153
ИП-Сысоев1628
Anshel2018534
ebelskaia
VEZZDEXOD73
braigon974
sergey
sergeev-alp5
mekap22044
Андреевна
kononova_Pavel689
Ві як Треба здати до 10:55