Чому всі народи світу зокрема і українці бережуть свої пісні

Тому що передається дух народу через віки, можна дізнатися про традиції предків та зберігати народність, аби не зникла мова та культура.

Порівняльна характеристика Сави Чалого та Гната Голого:

Сава Чалий та Гнат Голий - центральні персонажі твору "Сава Чалий". Ці образи протиставлені один одному. Сава Чалий - людина слабкодуха, роздвоєна. На початку твору читач навіть не здогадується про подвійну душу славетного запорожця, адже автор каже про нього: "Він хоче людей і віру боронить". Проте, згодом ситуація змінюється - Сава стає зрадником. Проте, як на мене, у дечому його можна виправдати, адже це людина-вибух, яка прагне визволити поневолений народ, однак заплутується у власних думках та прагненнях.

Гнат - абсолютний антипод Сави. Це незламний борець та відданий патріот, який щиро вірить у щастя рідної землі, через що одразу погоджується на повстання. Це не просто ватажок, а справжній боєць, який завжди стоїть у перших рядах. Гнат усвідомлює, що під будь-яким керівництвом народ не буде мати гідного життя, тому дуже важливо досягти незалежності. Гнат - один з наймужніших та найромантичніших образів української літератури.

Цей вислів став уже крилатим. Особливо щодо української пісні, бо українців у світі знають як співучий народ. Пісня супроводжує людину все життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). Мама мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі дитячі пісеньки, особливо мені подобалася пісенька «Котку, котку рябку, викопай нам грядку».
У піснях народ ніби записав усю історію, тому є пісні історичні, є побутові, чумацькі, є обрядові пісні та безліч дитячих пісеньок. А у нас на книжковій полиці стоїть дуже цікава книжка «Історія України в народних піснях», там можна прочитати про все: і про Богдана Хмельницького, і про лицарів, що боронили землю від ворогів, і про героїчну Марусю Богуславку, яка визволила бранців із полону.
Українці — народ жартівливий, тому в збірниках пісень можна знайти безліч жартівливих пісень. І радість, і смуток, і душевні переживання народ вилив у пісню. Тож справді, пісня — душа народу.