Іть будьласка треба написати народна пісня в наш час

Українська пісня — це геніальна поетична біографія українського народу.О. ДовженкоУкраїнських народних пісень записано понад 200 тисяч, і це, мабуть, не усі. Пісня — це поєднання слова й музики. У пісні народу — думки, почуття, мрії. Українська народна пісня віддзеркалює горе, радість, боротьбу за визволення.Народні пісні дуже різноманітні. Слухаючи їх, пізнаєш історію нашого народу з давніх часів. Українську пісню неможливо охарактеризувати одним словом через багатогранність її мотивів і тем.Так про захисників українського народу, про славних козаків Січі ми дізнаємося, слухаючи "Пісню про Байду".Дуже довго закони були спрямовані проти української голоти. В одній із народних пісень "Ой наступила та чорна хмара" розповідається про те, як голота б'є багатія.Життя українського села за часів кріпацтва особливо яскраво, на мою думку, відображено у народній пісні "У неділю пораненьку".Час минав. Змінювались і теми пісень. Із українських народних пісень, створених пізніше, ми дізнаємось, як працював і жив український робітник.Існує багато пісень, провідною темою яких є тема кохання.Так чому ж ми, українці, повинні в наш час забувати цих пісень? Адже в них наша історія, наша повага до людей, які своїм життям, своєю любов'ю робили нашу країну могутнішою і такою, якою, вона є зараз.Українська пісня згуртовує людей, допомагає відпочити, а іноді своїм змістом примушує замислитись над своїм життям. Українська пісня — своєрідна візитна картка нашої країни.

«Захар Беркут» характеристика Максима Максим — простий, як сама земля, як величезні гори, як стрімкі річки, як кришталеве повітря. Здається, все він черпає з самої душі природи і збирає у своєму серці. Він безстрашний і сміливий. Його природний розум, кмітливість. «Все у нього виходило в свій час і на своїм місці, без сумішки й сутолоки; всюди він був, де його потрібно, всюди вмів зробити лад і порядок», — пише Іван Франко. Навіть бояри поступово починають поважати Максима, адже він дає розумні поради, а головне, врятовує дочку боярина Мирославу, коли вона потрапила у лігво ведмедів. Це свідчить про його рішучість і одночасно скромністю, бо Максим не хизується своїм подвигом.

Объяснение:

Мирослава - дочка боярина Тугара Вовка, іі матір померла, коли дівча лише народилося, тому Мирославу виховувала проста селянка, що привчила її до праці, а такоє вселила в її серце почуття патріотизму та справедливості. Мирослава нічого не підозрбвала про темні справи свого батька, бо звикла поважати, любити людей, відноситись до них з повагою та довіряти їм.
Дізнавшись що батько її зрадник, героїня відмовилася від нбого,але все ж таки вона хоче повернути батька "на шлях істиний" але це їй не вдається. також вона дуже хвилюється, коли Захар Беркут розбити ворогів повністю, вбивши при цьому і свого сина, якого Мирослава щиро покохала. 
Вона добра, але дуже хоробра, відважна, єдина з жінок пішла ловити дикого звіра.
Максим - він в дечому схожий на Тугара Вовка: усвідомленям своєї сили, сміливістю...)Але є і відмінне, він вважає що найбільша влада - це громада, що усі - рівні, поклоняється старим традиціям. 
Тугар Вовк - зрадник, дуже зарозумілий, в нього відсутнє почуття патріотизму. Він підступний, хитрий і жорстокий.

Цитати:
1."Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим.Коли він стає для інших тягарем,а хісна не приносить ні якого, тоді він уже не чоловік,а завада,тоді він уже й жити не варт!"
2."Кожний дбає тільки про себе,не розуміючи того,що таким робом роздроблюються їх сили,ослаблюється громада."

Ось думаю це до