вот держи вариант (в)
Объяснение:
Гроші... Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо.
Любов до грошей — ось що об'єднує персонажів п'єси Карпенка-Карого "Сто тисяч". Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує наймитів, шкодує для них шматка хліба і поступово втрачає ознаки нормальної людини.
Мріє про гроші і кум Герасима Савка. Він гадає, що "без душі, мабуть, легше, як без грошей", тому навіть готовий продати душу чорту, аби розбагатіти. Куми стають компаньйонами у придбанні фальшивих грошей, бо Калитка сам боїться йти на махінації. Зв'язавшись із кумом, Калитка бачить страшні сни: "Снилось, що кум гроші однімав". А коли компаньйонам приходить час ділити гроші, в руках у Савки з'являється ніж, бо Герасим намагається обдурити його.
Прагне до збагачення і копач Бонавентура. Цілими днями він тільки й займається тим, що копає землю, сподіваючись знайти скарб. Невідомий теж прагне отримати якомога більше грошей, хитро обдурюючи зажерливих багатіїв. Калитці подобається пропозиція Невідомого щодо придбання фальшивих грошей, він робить висновок: "Єврей — то діло, а Копач — морока!" Хитрий селянин намагається надурити єврея, але шахрай виявився хитрішим, підсунувши Калитці чистий папір.
Карпенко-Карий у своїй комедії яскраво показав нам, наскільки згубним для людей може бути вплив грошей. Він висміяв і засудив пороки суспільного життя й хиби в характерах людей, які полюбляють тільки гроші й заради них готові піти на будь-який злочин
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Твір на тему "дід платон-живий грізний голос мужнього народу" (за твором о.довженка "ніч перед боєм")
шел василь с тоской своеюранним утром в тишине,"бей жидов – спасайрасею! " –прочитал он на стене.у стены стоял он тихо,вдруг усы расправил лихои сказал, вникая в суть: – "hi, нi, нi! нехай живуть! "
дід приїхав із села, ходить по столиці.має гроші – не мина жодної крамниці.попросив він: – покажіть кухлик той, що з краю.продавщиця: – что? чево? я нє панімаю.кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.- да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови: - на вкраїні живете й не знаєте мови.продавщиця теж була гостра та бідова.- у меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.і сказав їй мудрий дід: – цим пишатися не слід,бо якраз така біда в моєї корови: має, бідна, язика і не знає мови.