План-характеристика або максима беркута або захара беркута або мирослави з повісті захар беркут

Одним з головних героїв твору "Захар Беркут" є  Мирослава. На мій погляд вона була чесна, справедлива  та вірна. Коли була складна ситуація в країні, батько Мирослави (Тугар Вовк) покинув її. Мирославі довелось правити однією. Також вона мала риси як: сміливість, та відповідальність.
Мене вразила ця дівчина, та я хочу будті схожею на неї.

Люди давно хотіли створити ідеальну людину, та в кожному екземплярі вони бачили якісь недоліки. Дуже розумна, кмітлива, красива, сильна, мудра, смілива, і  любить природу- це звісно лісова мавка. Бачили ми їх тільки у своїх снах, або на ілюстраціях в книгах.
Мавка постала перед нами як богиня. На думку людей семе мавка і є ідеальна людина, але вона ще довго буде залишатися мрією людства.
Тому, можливо мавка і є мрією людства(ідеальною людиною) та ми можемо створити мавку самі! Трішки ласки, уважності, охайності, любові до природи, та звісно до людей- і  ідеалом людини будете ви

Найбільша ж любов героїв повісті — любов до волі. Говорячи про волю з по­зиції сьогодення, ми навряд чи можемо вповні зрозуміти, що відчували селяни XIX сторіччя... Але ж прагнення волі і неможливість існування без неї — катего­рія, як на мене, універсальна. І природно, що сучасного читача огортає обурення від однієї лише думки про ті умови, у яких доводилось жити селянам півтора сто­річчя тому, за часів кріпаччини. Зрештою, не ненависть до неволі рухає персона­жами, а любов до волі. На мою думку, це дуже суттєво. Ніколи і нічого не можна досягти, якщо тобою керує ненависть (навіть ненависть до чогось негативного), заздрощі, злість... Повість «Дорогою ціною» — не про ненависть до неволі, а про любов до волі, не про ненависть до несправедливості, а про любов до людської гідності, благородства, честі. Саме цього варто вчитися читачевіВизначаючи тему певного літературного твору, ми часто кажемо щось на зра­зок «це повість про війну», «цей роман присвячений соціальним проблемам села», «ця поема про кохання» тощо. Насправді ж кожен справжній твір художньої літе­ратури не про війну, суспільство чи побут: він про життя. Так, як і в нашому жиїті один його аспект невід'ємний від іншого, так і в літературі — в житті персонажів все поєднано, взаємопов'язано та взаємозумовлено.Романтична, а точніше — героїко-романтична повість Михайла Коцюбин­ського «Дорогою ціною» зображує життя українського селянства і з боку суспіль­них негараздів, і з точки зору взаємин між людьми, не оминув своєю увагою ав­тор і внутрішні переживання, роздуми, прагнення героїв. Та цілком твір «Дорогою ціною» можна сприймати як повість про кохання.Саме кохання головних героїв, які готові життя віддати за щастя одне одного видається мені головною рушійною силою в їхньому житті. Письменник зображує кохання не в лїрично-сентиментальному ключі. Кохання у повісті — не емоцій­ні листи, зітхання, ревнощі і переживання панночок-міщанок, а сила духу, мож­на навіть сказати, кохання у повісті «Дорогою ціною» — цс стихія, особлива вну­трішня стихія, яка дає сили і сенс, яка надає сміливості і рішучості, яка дає змогу людині боротися і жити, нехтуючи небезпекою.

Найбільша ж любов героїв повісті — любов до волі. Говорячи про волю з по­зиції сьогодення, ми навряд чи можемо вповні зрозуміти, що відчували селяни XIX сторіччя... Але ж прагнення волі і неможливість існування без неї — катего­рія, як на мене, універсальна. І природно, що сучасного читача огортає обурення від однієї лише думки про ті умови, у яких доводилось жити селянам півтора сто­річчя тому, за часів кріпаччини. Зрештою, не ненависть до неволі рухає персона­жами, а любов до волі. На мою думку, це дуже суттєво. Ніколи і нічого не можна досягти, якщо тобою керує ненависть (навіть ненависть до чогось негативного), заздрощі, злість... Повість «Дорогою ціною» — не про ненависть до неволі, а про любов до волі, не про ненависть до несправедливості, а про любов до людської гідності, благородства, честі. Саме цього варто вчитися читачеві