Написать "лист до чіпки" з роману "хіба ревуть воли як ясла повні"

Любий Чіпка!
Прочитавши повість Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні", я проаналізувала твої дії. Тож можу запевнити, що ти поводив себе вкрай погано.
По-перше, тобі потрібно поставити ціль у житті, яку потім ти будеш прагнути досягнути. Тоді ти міг робити якісь досягнення та прагнути до того, до чого хотів. Адже коли людина має якусь ціль у житті, вона робить все для того щоб її досягти, а не байдикує, як байдикував ти Чіпка. 
По-друге, будь уважнішим до своєї матері, яка з усіх сил старається тобі до Вона твоя матір, вона любить тебе і бажає тобі всього найкращого, які б вона дії не робила, знай зла вона тобі не зробить. Вона вже старенька і потребує до Ти повинен піклуватися про неї так, як вона піклувалася про тебе колись у дитинстві, не забувай того що вона тебе виростила. Приділяй їй більше уваги!
По-третє, візьми приклад з Грицька. Він виріс у таких же жорстоких умовах як і ти, проте має родину і достаток. Чіпка, якби ти був більш активнішим, хотів справді створити добру родину, тобі потрібно було брати приклад з Грицька, і тоді твоє життя склалося дуже добре, май це на увазі. Але в основному, ти старався, якось покращити себе, хоча це в тебе не зовсім виходило, ти ніби вставав, але знову падав, і так було кілька разів, я думаю, що в тебе на далі буде все добре, тому що ти обдумаєш все що я тобі написала, і з робиш свої висновки

Цитати про владу золота «Гобсек» Золото — ось духовна сутність всього нинішнього суспільства. (Гобсек) «А хіба можуть відмовити тому, в кого в руках мішок золота?» Світом править — золото, золотом править — лихвар. Що таке життя, як не машина, яку приводять в рух гроші ?? «Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, засобів і зусиль. Так от, у золоті все це є у зародку, і воно все дає у житті». З усіх земних благ є тільки одне, досить надійне, щоб людина прагнула його. Це. золото. У золоті втілено всі людські сили» Цитати з твору «Гобсек» Біда — кращий вчитель. В горі можно багато чому навчитися, дізнатися ціну грошам, ціну людям. (Гобсек) Так краще вже самому тиснути, ніж дозволяти, щоб інші на тебе тиснули. Що стосується моралі — людина скрізь однакова: скрізь йде боротьба між бідними і багатими, скрізь. Щаслива людина — тема нестерпно нудна! Вдячність — це борг, який діти не дуже охоче приймають у спадок від батьків. Щоб пролити свою кров, треба її мати, милий мій, а в тебе в жилах замість крові — грязь. Якщо людяність, спілкування між людьми вважати свого роду релігією, то Гобсека можна було назвати атеїстом. А по-вашому, тільки той поет, хто друкує свої вірші? будинок і його мешканець були під стать один одному — зовсім як скеля і що приліпилася до неї устриця. Це […] людина, яку можуть терзати турботи, але не докори сумління, яку відчуття займають сильніше, ніж думки, по виду душа пристрасна і палка, а внутрішньо холодна, як лід. Життя — це складне, важке ремесло, і треба докласти зусиль, щоб навчитися йому. Коли людина дізнається життя, випробувавши його прикрості, фібри серця у неї загартуються, зміцніють, а це дозволяє їй керувати своєю чутливістю. Щоб не забруднити лакованих чобітків, походжаючи пішки, важливий пан і всякий, хто силкується наслідувати його, готові з головою зануритися в бруд. Адже я виявився випадковим хранителем її таємниці, а жінка завжди ненавидить тих, перед ким їй доводиться червоніти. У хворих дивні примхи. Вони, як діти, самі не знають, чого хочуть. Надвечір людина-вексель ставала звичайною людиною, а злиток металу в його грудях — людським серцем.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/gobsek-tsitati/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Відповідь:

Видатний український письменник Леонід Іванович Глібов розпочав свою літературну діяльність ще за життя Тараса Григоровича Шевченка, продовжував її одночасно з Марком Вовчком, Іваном Франком, Панасом Мирним, Степаном Руданським та іншими українськими письменниками XIX століття і завершив в роки, коли вже лунали молоді голоси Лесі Українки та Михайла Коцюбинського. Життя Глібова було сповнене напруженої творчої праці, щирого прагнення до рідному народові «живим словом правди ти».

Леонід Іванович Глібов народився 5 березня (21 лютого ст. ст.) 1827 року в селі Веселий Поділ, Хорольського повіту на Полтавщині, в родині управителя маєтків магнатів Родзянків. У цих магнатів у різний час бували О. С. Пушкін і Т. Г. Шевченко і говорили про них як про самодурів-кріпосників.

Пояснення: