Тема: розповідь про заплакану дівчинку на бабусиному подвір’ї.
Ідея: автор показує драму, яка вирує в душі маленької дівчинки і про суть якої ми можемо лише здогадуватися з її відповіді: «Всіх». Нам складно знайти однозначне пояснення причини її плачу.
Основна думка: дитячий плач навіює загальне переживання дисгармонії життя, а проголошене вболівання «за всіх» вказує на недитяче сприйняття світу і змушує замислитись над складністю життя. Врешті, кожна людина має право сумувати за чимось і без видимої причини, а надто дитина.
Жанр: філософська лірика.
Персоніфікація: “розчарована осінь”, “клигає по дворі”, “на душі прохолода”.
Епітети: “дівчинка боса”, “розчарована осінь”
Образ дівчинки у вірші Ігора Павлюка “Дічинка”
Душа дівчинки сприймає весь сум, увесь біль, усі тривоги світу як свої власні, їй жаль усіх. Вона ще маленька, але вже відчуває відповідальність за долю світу. Єдине, що поки що може — поспівчувати, поплакати. Віриться, що коли вона виросте, то зможе діяти й зробити цей світ трохи кращим, добрішим
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Зробіть ідейно художній аналіз в. листопад "рідному привзов'ю нехай на світі є бахчисарай, люблю тебе за площі гомінкі, що п’є проміння місяця злотисте, що день і ніч про щастя розмовляють, а я люблю тебе, мій рідний край, і за людей, що кожен день новий, оновлене в багрянім сяйві місто.неначе друга щирого вітають. тебе я бачу навіть уві сні, тут кожен крок – це шлях у майбуття, і маю в тому справжню насолоду.стежина кожна – спогад про минуле. он з неба сходять зірочки ясніхіба не тут усе моє життя і
ідея: возвеличення шанобливого ставлення, любові до рідного міста
худ. засоби:
епітети: площі гомінкі,рідний край,багрянім сяйві.
метафори: шлях у майбуття, сходять зірочки.
рит. оклики: хіба не тут усе моє життя!