Іть зробити ідейно художній аналіз вірша вишні антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував шевченко. моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка! де вечори з євангелії, де світанки, де небо сонцем привалило білі села, цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко, як за шевченка, знову поять пісню хмелем. в мене навіть є план аналізу. іть будь-ласка, а то вже сил не залишилось на літературу - багато контрольних план: 1. жанр 2. мотив або тема. 3. композиція твору (побудова) 4. образ ліричного героя: а) тотожність з образом автора б) лірична ситуація в) художні образи через які він розкриваєтся у творі 5. художні засоби 6. сиситема віршування 7. розмір вірша 8. спосіб римування

образне сприйняття світу як храму природи і розуміння художніх традицій б.-і. антонич поєднав у поезії “вишні”: антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував шевченко. моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка! де вечори з євангелії, де світанки, де небо сонцем привалило білі села, цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко, як за шевченка, знову поять пісню хмелем. цей вірш нагадує відому пейзажну мініатюру т. шевченка “садок вишневий коло хати…”. але кобзареві образи б.-і. антонич трактує своєрідно. тут і ототожнення героя з хрущем, отже, з природою, і згадки про вишні й соловейка як характерні ознаки рідної землі і джерело натхнення для митця. поет стверджує думку про органічність літературної спадкоємності, естафети. це явище природне, як і квітування вишні, пісні солов’я, як світанки…

 

 

«вишні»

між б.-і. антоничем та читачами його поезій часто виникали непорозуміння. виховані на сприйнятті класичного вірша описового характеру з обов'язковими формальними атрибутами (строфа, рима, розмір тощо), на народницькому його тлумаченні як естетизованої ілюстрації певної ідеї, як виконавця виховної чи пізнавальної ролі за рахунок художньої, вони не могли сприйняти антоничевої лірики. те, що достеменне мистецтво живе передовсім за законами краси, що воно витворює нову естетичну дійсність, рівновелику будь-якій іншій, для них не було визначальним. тому поетичні тексти б.-і. антонича не знаходили належного прочитання.зокрема, певне утруднення викликали колоритні метафори вірша "вишні»:

антонич був хрущем і жив колись на вишнях,на вишнях тих, що їх оспівував шевченко.

Вірш є особливою, поетичною формою, яку відносять до ліро-епічних жанрів художньої літератури. її основна ознака – в ритмічної організації тексту, заснованої на впорядкованому чергуванні ударних і ненаголошених складів. повість  — епічний твір середньої  жанрової форми. частіше за все гово­рять про її проміжне становище між романом і опо­віданням, нечіткість і розмитість жанрових меж. дійсно, повість має чимало спільного як з романом, так і з опо­віданням. у ній розкривається людська доля, взаємини героя з навколишньою дійсністю. відмінності скоріше мають кількісні, а не якісні параметр

На  початку ххі століття бути волонтером стає модно. можемо спостерігати, як  відомі зірки голівуду змагаються у  ділах благодійності або приймають участь в  різних акціях волонтаріату.можна сказати, що  коріннями волонтаріат сягає до  початку людства. спочатку в  нього не  було інституційних рамок. він розвивався в  церковних і  позаурядових організаціях.є  дані, що  в  1859 році французький письменник-журналіст  анрі дюнан, вражений кривавими картинами битви при сольферіно, запропонував ідею створення червоного хреста  — організації, яка працювала  б на  волонтерських засадах і  надавала першу медичну пораненим бійцям. принципами, сформульованими  дюнаном, керуються сьогодні волонтерські організації у  всьому світі.в  1920 році швейцарець  п’єр цересоль  організував табір, в  якому приймали участь австрійські, ійські, французькі та  німецькі волонтери. вони мали на  меті спільними силами відбудувати село під верденом у  франції, яке було знищене під час війни. деякі з  волонтерів були солдатами, які нещодавно боролися один проти одного. попри  те, вони зуміли об’єднатися і  працювати в  згоді для блага людей, які втратили свої домівки. після іі  світової війни виникло дуже багато різних організацій, що  просували ідею волонтаріату, яка залишається дієвою до  сьогоднішнього дня. однією з  них є  юнеско, яке засновано для того, щоб реалізувати «інтелектуальну і  моральну солідарність людства» з  метою запобігання виникнення третьої світової війни. мала вона також у  координуванні та  налагодженні співпраці між волонтерськими організаціями ccivs (coordinating committee for international voluntary service). заснування європейського союзу і  його розширення новими державами мало немалий вплив на  розвиток організацій, що  займалися волонтаріатом. це  дало змогу об’єднати державні інституції в  мережу співпраці, проведення спільних дій та  розширення обсягів діяльності. органи європейського союзу розробили також вказівки, що  діяльності цього типу організаціям на  територіях європейської спільноти. були розпочаті різні програми, які у  фінансуванні цих заходів. волонтерство яке остатніми роками здобуло велику підтримку в  нашій країні, може вважатися справжньою ознакою часу, свідченням зростання соціальної свідомості та  солідарності людей. в  цьому контексті неможливо не  згадати нещодавні події, а  саме: «18  лютого 2011  року, в  києві пан  олів’є , координатор системи оон, відкрив міжнародну конференцію „волонтерство  — шлях до  благодійності для всіх“, яка об’єднала 250  учасників. під час конференції обговорювались питання щодо волонтерства як  соціального капіталу суспільства та  його соціальної й  економічної складової, розглядали сучасні проблеми розвитку інфраструктури волонтерства в  україні, також дискутували стосовно ролі вищих навчальних закладів, релігійних організацій у  розвитку волонтерського руху в  україні». варто звернути увагу на  те, що  відкриття конференції в  києві відбувалась в  рамках святкування 10-ї річниці міжнародного року волонтерів, проголошеного організацією об`єднаних націй. у  своєму зверненні координатор системи оон пан  олів’є   повідомив, що  «оон є  сильним і  постійним союзником волонтерського руху». він зазначив, що  «в  україні, дух волонтерства безсумнівно зростає, проте попереду ще  довгий шлях до  моменту, коли волонтери стануть стійким ресурсом. тому оон закликає уряд при розробці програм взяти до  уваги і  залучати такий цінний актив як  волонтерство, який сприяє підтримці давньої традиції співпраці, згуртованості громад». сприяло розвитку волонтаріату і  виникання молодіжних організацій, рухів (пласту, української молоді  — христові)