Розвиток мистецьких напрямів в українській літературі 70-90 років тези

Що є предметом зображення в повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:

Гомін, гомін, гомін по діброві,

Туман поле покриває,

Туман поле, поле покриває,

Мати сина проганяє:

"Іди, сину, іди пріч від мене,

Нехай тебе орда візьме!"

"Мене, мамо, мене орда знає –

В чистім полі обминає".

"Іди, сину, іди пріч від мене,

Нехай тебе турчин візьме!"

"Мене, мамо, мене турчин знає

Сріблом-злотом наділяє".

"Іди, сину, іди пріч від мене,

Нехай тебе ляхи візьмуть!

"Мене, мамо, мене ляхи знають

Медом-вином напувають".

Іди, сину, іди пріч від мене,

Нехай тебе москаль візьме!"

"Мене, мамо, мене москаль знає –

Давно уже підмовляє".

Гомін, гомін, гомін по діброві,

Туман поле покриває,

Туман поле, поле покриває,

Мати сину промовляє:

"Вернись, синку, вернись додомоньку,

Змию тобі головоньку".

"Мені головоньку дощі змиють,

А висушать буйні вітри".

Объяснение:

Зараз настала епоха інформаційних технологій: комп'ютерів, ноутбуків, мобільних телефонів, Інтернету. Тому часто доводиться чути, що Інтернет та книжка стали ворогами. Мовляв, Інтернет витіснить надруковану книгу. А я думаю, що це абсурд.
Раніше те саме казали про телебачення. Але минули роки, а люди, в яких є вдома телевізор, все одно купують книжки, беруть їх у бібліотеці, читають. А не читають книг ті, хто й без телевізора та Інтернета нічого б не читав. Просто раніше ці люди розводили теревені на лавках, а тепер роблять це в Інтернеті та граються смартфонами.
Я вважаю, що Інтернет, навпаки, допомагає книзі. Зараз будь-який твір літератури можна знайти в електронних бібліотеках та почитати. Наприклад, твори для шкільної програми. Раніше для цього потрібно було йти в бібліотеку, в книжковий магазин або просити книгу у друзів. А тепер можна читати з монітора комп'ютера, роздрукувати твір на аркушах паперу або користуватися спеціальним пристроєм - «електронною книгою».Отже, книги стали доступніші завдяки Інтернету.
Ще я вважаю, що книга в електронному вигляді все одно не замінить «живу». Монітор навантажує очі, перед ним не посидиш без кінця. Інтернет-книга не може слугувати подарунком на день народження або інше свято. В ній немає гарних ілюстрацій, як в друкованій, до того ж друкована книжка сповнена якоїсь особливої чарівності. Її можна взяти до рук, погортати, вона пахне друкарнею.
Я бачу тільки один мінус для книг в тому, що поширився Інтернет. Я пам'ятаю, раніше ми обмінювалися книжками, а потім обговорювали, що кому сподобалося. А тепер попросиш книгу, а у відповідь: «Скачай в Інтернеті». Не всі розуміють, що читати «живу» книгу приємніше, а потім хочеться поділитися тим, що прочитав.