Доведіть, що роман "хіба ревуть воли, як ясла повні? " є соціально-психологічним.

Твір “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” є соціально-психологічним романом. Це перший в українській літературі соціально-психологічний роман. Він вражає нас своє масштабністю зображення дійсності і в часі, і в просторі. Новаторство твору виявилось в соціальній поведінці героїв та в тонкому психологічному аналізі найпотаємніших порухів людської душі.Головний герой твору-Чіпка. Його народження містить відгук соціальних негараздів. Також в цьому творі йде розповідь про життя українського кріпацтва. Франко казав:”Заглянув у душу глибоко-глибоко…” В цьому романі є глибоке проникнення письменника у духовний світ героїв. Іван Франко казав: “Автори твору здійснюють психологічні розкопки в душу персонажів."

Мару́ся Богусла́вка — легендарна українська героїня XVI та XVII ст. Подібно до Насті Лісовської (Роксолани), Марусю взяли у полон турки і віддали до гарему турецького султана. Відома козацька дума цього періоду оповідає історію, як Маруся піднімається до такого рівня, що її турецький власник залишає з ключами від його замку і темниці. Вона використовує можливість звільнити 700 українських козаків-невільників, які перебували в полоні протягом 30 невільних (за іншими варіантами думи 33 роки) років. Та вона не повертається з ними додому, а залишається у гаремі, оскільки це стало єдиним життя, до якого вона звикла. Маруся символізує тих, хто залишає Україну, але все ще має сильне поєднання до землі свого походження.

Як і решта неокласиків, Рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події і протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише подеколи в одвертій формі (наприклад, у вірші «На світі є співучий Лянґедок») чи у вигляді іронічних «відступів» (як у «Чумаках» чи поемі «Сашко») виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді (зокрема, у статті «Моя апологія, альбо самооборона», «Більшовик», Київ, ч.216, 23 вересня 1923). Така поведінка поета викликала гострі напади офіційної критики, що врешті закінчилося арештом НКВС у 1931, після чого він майже рік просидів у Лук'янівській тюрмі. Після ув'язнення Остап Вишня забрав його до себе в Харків на кілька днів у гості. Його товариші-неокласики М. Драй-Хмара, П. Филипович, М. Зеров були репресовані й загинули в концтаборах.

Після ув'язнення, з 1931 року творчість Рильського зазнає змін, і в збірці «Знак терезів» (1932) проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору і був зарахований до числа офіційних радянських поетів. Його творчість поділилась на два річища — офіційне та ліричне, в останньому йому вдавалося створити незалежні від політики, суто мистецькі твори, які пережили його.