Виписати із поеми іван підкова епітети та порівнняня

• рефрен: «Було колись…»;
• метафори: «ревіли гармати», «тіло лягло», «могили чорніють, … говорять», «лихо танцювало», «журба … кружала», «серце … спочине», «небо сонце криє», «море… стогне, виє», «лиман човни вкрили», «хвилі запінились», «море грає», «серце мліє», «човни стали»;
 • епітети: «біле тіло», «козацьке тіло», «синє море»; • порівняння: «могили …, як гори», «хвилі, як ті гори»;
 • звертання: «Ануже, хлоп’ята», «Ірай же, море», «Добре, батьку, отамане»; • риторичні оклики: «А згадаймо!», «На байдаки!», «Ходім погуляти!», «Грай же, море!», «Поїдемо в гост вам!»;
 • риторичні запитання: «Де-то буть роботі?» 

Правильна самокритика - путь до змін в кращу сторону. Чи згодні ви з цим твердженням? З одного боку, воно вірне. Оцінка вчинків допомагає побачити і виправити недоліки. Але з іншого боку, надмірне захоплення критикою призводить до депресії, небажання що-небудь робити далі. Як знайти золоту середину? Самокритика притаманна кожній психічно здоровій людині. Не дарма відомий вчений Ілля Шевельов казав: «Відсутність самокритичності - нерідко моносімптом дурниці». По суті, це здатність людини адекватно оцінювати себе і свої дії, шукати і аналізувати помилки. Вона зачіпає поведінку і мислення.

Здорова самокритика не має нічого спільного з самоїдством і самознищенням. Ці якості несуть з собою руйнування особистості. Вони знижують самооцінку, викликають почуття сорому, провини. Самокритика ж - це адекватне сприйняття самого себе, своїх позитивних і негативних сторін.

Самокритика в психології - це погляд на себе через призму принципів, цінностей, переконань. Головне, щоб вони були своїми власними. Не намагайтеся дивитися на себе, керуючись переконаннями інших людей. Щонайменше це неправильно.

Правильна самокритика - путь до змін в кращу сторону. Чи згодні ви з цим твердженням? З одного боку, воно вірне. Оцінка вчинків допомагає побачити і виправити недоліки. Але з іншого боку, надмірне захоплення критикою призводить до депресії, небажання що-небудь робити далі. Як знайти золоту середину? Самокритика притаманна кожній психічно здоровій людині. Не дарма відомий вчений Ілля Шевельов казав: «Відсутність самокритичності - нерідко моносімптом дурниці». По суті, це здатність людини адекватно оцінювати себе і свої дії, шукати і аналізувати помилки. Вона зачіпає поведінку і мислення.

Здорова самокритика не має нічого спільного з самоїдством і самознищенням. Ці якості несуть з собою руйнування особистості. Вони знижують самооцінку, викликають почуття сорому, провини. Самокритика ж - це адекватне сприйняття самого себе, своїх позитивних і негативних сторін.

Самокритика в психології - це погляд на себе через призму принципів, цінностей, переконань. Головне, щоб вони були своїми власними. Не намагайтеся дивитися на себе, керуючись переконаннями інших людей. Щонайменше це неправильно.

Подробнее - на -

Объяснение: